Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З ЛИСТА НІНИ МИХАЙЛІВНИ МАРЧЕНКО, МАТЕРІ ЗАГИБЛОГО В УВ’ЯЗНЕННІ ЖУРНАЛІСТА І ПРАВОЗАХИСНИКА ВАЛЕРІЯ МАРЧЕНКО Цю поштівку придбала в церкві Святої Покрови, що в Києві на Куренівці, по вул. Мостицькій. До неї мене повів Валерій у 1982 році. Відтоді ми її полю били і регулярно відвідували... Його смерть і похорон супроводжували чуда, творені Божою милістю. Помер, очевидно, не 7.Х, а 5.Х. Про свій (мій) стан тоді можна багато гово рити... З часом пригадую, що вечером 5 біля брами т(юремної) лікарні, а потім у церкві Олекс. Нев- ського, що недалеко (в Ленінграді), в яку я постій но ходила, мене обгорнули якісь незвичні почуття — спокою, затишку і навіть радості. Ніби ”Ну, от і до бре, вже його мені віддають...”. Коли 14.Х, на свято Покрови, храмове свято, ми привезли Валерія біля 9 год. ранку в Церкву на Куре- нівку в Києві, там саме закінчувалася ранішня служ ба. Народу було дуже багато і всі стали зупинятися, оточували труну, розглядали портрет. На червоне покривало (пошите Аллою) клали свічки, хліб і квіти. Багато дуже квітів... ”А земля тепла, рідна, переси- ливши холод і вітер, принесла йому квіти...” . Прихожани ставали навколішки, цілували труну, портрет, мов ікону. Лише з часом я пригадую оте все. Мене в цій церкві зараз пізнають, розповідають незнайомі люди про свої враження від того похо рону, кажуть, думали, ’’святого принесли”. Навколо багато метушні, а його вона не торкається, вима гають, щоб виносили, а труна стоїть. Мені тепер ка жуть: стоїть посередині церкви, на потреті такий яс ний, з променевим поглядом, а над ним Пречиста Богородиця тримає свій Покров... Незвично гарно відслужили панахиду, хор особ ливий... Так йому хотілося побути в Церкві, тож во лею Матері Божої він довго стояв, наперекір анти- христовій силі... Далі хлопці — друзі Валерія пронесли його тричі по церкві, а потім в Гатне... Поставили в минулому році великий білий мармуровий хрест, на чорній плиті напис: ’’Блаженні гнані за правду...”. ЗГАДАЙТЕ ПАНАХИДАМИ МОГО СИНА ВАЛЕРІЯ МАРЧЕНКА. ОСЬ ВАЖЛИВІШІ ДАТИ з його ж и ття 16 вересня 1947 р. — день народження; 25 червня 1973 р. — арешт; 25-27 грудня 1973 р. суд (6 років ув’язнення + 2 за слання); 11 травня 1981 р. — 21 жовтня 1983 р. — ’’Київ у ґра тах”; 22 жовтня 1983 р. — арешт; 11 — 12 березня 1984 р. — суд; 31 квітня — 26 травня 1984 р. — етап, почалася уре мія; 20 серпня 1984 р. Перм, тюрма; з 1 вересня тюремна лікарня, нирки відмовили діяти; 13 вересня 1984 р. — Ленінград, тюремна лікарня ім. Г ааза; 7 (5-6?) жовтня 1984 р. — помер; 14 жовтня 1984 р. на свято Покрови привезено до Києва, панахида в Покровській церкві (вул. Мос- тицька — Куренівка); похований в с. Гатне. Я заберу вас з-поміж народів, я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну. Я окроплю вас чистою водою і ви очиститесь. ( Єз. 36, 24) Заплакала М атір Божа сльозами святими; Заплакала милосердна неначе за Сином, І Бог глянув на т і сльози і на Україну. (Т. Шевченко) Пропам’ятна тарілка з 1888 р. виготовлена в Галичині в 900-ліття Хрещення Руси-України. Світлина-дар Стенана Ґели, Торонто. Commemorative plate from 1888, made in Halychyna celebrating 900 anniversary of Christianity in Ukraine. Photo gift of S. Gela, Toronto. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
