Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Богородиці, та в народі приклалася до неї інша на зва — Десятинна, від десятої частини його багатств”. Десятинна церква не збереглася до наших часів — була зруйнована під час татаро-монгольського напа ду на Київ 1240 року. Припускається (незалежно від версії про дерев’яний собор св. Софії), що до часу побудови Софійського собору виконувала вона функції митрополичої церкви. У Києві та в інших містах побудовано за Володи мира Великого дуже багато дерев’яних та кам’яних церков, на утримання яких переказувано ’’десятин ну” данину, а вже пізніше митрополити і єпископи отримували наділи земельних володінь від князів. Душпастирські обов’язки в церквах виконували свя щеники і диякони, які відправляли щоденно три богослужіння: утреню, обідню і вечерню, а в неділю — урочисту Службу Божу, попереджувану нічним богослужінням. Важливу роль, зокрема на полі кате- хізації, освіти і письменства, виконували монастирі. Найбільший із них — Києво-Печерська лавра, засно вана в половині XI ст., був справжньою ’’духовною академією”, центром поширення й утвердження християнства і християнської культури в Київській Русі. Значення хрещеня Київської Русі не слід обме жувати до самого факту офіційного визнання християнства як державної релігії та започаткування загальної християнізації країни. З уведенням хри стиянства Київська Русь увійшла в сферу високо розвинутої європейської культури, поширила й за- тіснила свої міжнародні зв’язки, розбудувала й уміц- нила свою державність. Оскільки русичі прийняли християнство з Візантії, хоч безсумнівно з власної ініціятиви і без приневолення, візантійські форми церковної та державної організації, як і візантійські взірці культури, перейшли й на Київську Русь. Треба одначе підкреслити, що Київська держава ніколи не була підвладна Візантії, не була її васалем, як ду мають деякі неслов’янські історики, хоч візантійські імператори стреміли до цього через поставлення в залежність церковної організації на Русі від констан тинопольських патріярхів. По суті й Руська Церква була вповні самоврядною організацією, незалежно від цього, що прийняла грецький закон, а митро политами були переважно греки, оскільки не встря вали вони глибоко в діяльність єпископів. Ті ж були переважно місцевого походження — вихованці Киє во-Печерської лаври, що тим більше стосується міс цевого нижчого духовенства. Були навіть спроби повного усамостійнення церковної організації за ча сів руських митрополитів — Іларіона та Клима Смо- лятича. Не перешкоджало це в нав’язуванні тісніших і більш всесторонніх, ніж раніше, міждержавних зв’язків Києва і Візантії, що було в інтересі обох держав. Але й з іншими християнськими державами ці зв’язки значно посилилися, зокрема з Польщею, Угорщиною, Скандінавією, Німеччиною, Францією і Римом. На полі культури Київська Русь не наслідувала невільничо візантійських взорів, але творчо розвива ла їх на місцевому народному підгрунті. Основне значення для розвитку освіти й письменства мало кириличне письмо, введене першими апостолами Слов’янщини — Кирилом і Мефодієїі- створене на Юрій Козак. Хрещення України-Руси. Колекція Української Канадської Мис тецької Фундації. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
