Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ред істориків поширені ще інші концепції, як корсун- ська; болгарська та тмутороканська. Цю останню висунув історик Церкви М. Чубатий, який обстоює вповні автономне становище Церкви в Київській Русі в цьому першому періоді. На його думку, оскільки існувало архієпископство в Тмуторокані, не було по треби встановлювати його в Києві і щойно пізніше, після приходу до Києва грецького митрополита Феотемпта, Руська Церква була підпорядкована Ві зантії. Додає при цьому, що Переяслав міг бути дру гою резиденцією тмутороканського архієпископа, в якій він задержувався на шляху до Києва. В останньому часі польський історик А. Поппе5, спираючись на ряд джерел та дослідження інших істориків, довів, що митрополія у Києві була засно вана зараз же після хрещення Київської Русі 988 ро ку, а перший митрополит міг прибути до Києва ра зом із багрянородною Анною та єпископами. Пер шим джерелом, що підтверджує цей факт, є перелік єпархій, підвладних константинопольському патрі- ярху, складений та затверджений за Олексія Ком- ніна (близько 1087 p.). У цьому списку поміщена Русь на 60 місці, а 61 місце займає Аланія, що існу вала вже 997 р. Отже митрополія на Русі була засно вана ще перед 997 роком (між 970 і 997 pp. були за сновані митрополії Серри і Помпіола, що попе реджують у списку Русь). Другим свідченням є ’’Церковна історія”, завершена Н.К. Ксанфопулом, та деякі неопубліковані редакції трактату ’’Про перемі щення” . Згадується там, що за Василія II єпископ ську кафедру Русі зайняв Феофілакт, переміщений туди з Севастійської митрополії. Оскільки наслід- ником Феофілакта в Севастії був Федор, що перебу вав там вже 997 року, подія ця сталася до 997 року. Врешті, згадуваний уже історик Ях’я пише: ” І послав до нього цар Василь пізніше митрополитів і єпис копів, і ті охрестили царя і всіх, кого містили його землі, і послав до нього сестру свою, а та побуду вала багато церков у землі Руській”. Серед інших доказів А. Поппе відмічає переказ мерзембурзького архієпископа Тітмара, який засвідчує, що 1018 року Київ мав свого єпископа в соборі св. Софії (дерев’я ному, що згорів 1017 року і був відбудований). А. Поппе пояснює при цьому, що підлеглість київської митрополії константинопольському патріярхові ні чим не обмежувала суверенітету князя, а зв’язок церков сприяв політичному співробітництву й по глибленню взаємних інтересів обох держав щодо їх внутрішніх справ. Думки більшості істориків зводяться до цього, що від самого початку, зараз після введення христи янства, церковна організація в Київській Русі була очолювана київським митрополитом, що його при значав Константинополь або сам князь. Від початку існував також синод єпископів і поступово в біль ших містах установлювано резиденції єпископів, що управляли єпархіями. На основі письмових джерел важко сказати, які саме єпархії були встановлені за Володимира Великого, а які дещо пізніше — за Яро слава Мудрого. В літописі названо тільки Новгород (побіч Києва), та одночасно є згадки про більше чи сло єпископів, а в іншому джерелі (з XII ст.) згаду ється ще Ростов (Суздальський). Безсумнівно, існу вала єпархія Тмутороканська, а крім цього, можливо вже за Володимира існувала єпархія Тмуторокан ська, а крім цього, можливо вже за Володимира існували резиденції єпископів у Переяславі, Черні гові, Білгороді. Дещо пізніше появляються єпископії в Полоцьку, Володимирі (Волинському), Турові, Юрієві. Ще пізніше виникають столиці єпархій у С м оленську, Рязані, Володим ирі-на-К лязьм і, Перемишлі й Холмі. Князь Володимир Великий дбав про будову церков і матеріяльне забезпечення церкви. Першою церквою, яку, за свідченням літопису, поставив Володимир на горі, де стояв Перун та інші ідоли, була дерев’яна церква св. Василія. Детальніше роз повідає літопис про першу кам’яну церкву в Києві: ”В літо 989 задумав Володимир поставити церкву Пресвятої Богородиці і послав привести майстрів з Грецької землі. І почав її будувати в Києві, а коли за кінчив, доручив її Анастасу Корсунянину і поставив служити в ній корсунських попів, давши їм усе, що взяв перед тим у Корсуні: ікони, посудини, хрести. І сказав так: — Даю церкві цій десяту частину від моїх багатств і від моїх городів. І назвав він церкву во ім’я Титульний аркуш. Художник Андрійчина. Служебник, XVI сто л іття. Title page. Artist Andrijchyna. XVI cent.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
