Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ний талант, як розумного громадського провідника і державного діяча. Саме завдяки цій величній осо бистості, завдяки своїй далекозорості великий київ ський князь не тільки збагнув та усвідомив собі правди Христової віри і прихилив до неї своє ще не- охрещене середовище, але й вчинив християнство державною релігією. Введення християнства, як державної релігії, не було простим заходом не тільки з теологічної точки зору (потреби катехізації поган), але й з політично- правової. Як доказує польський історик Г. Ловм’ян- ський1, релігія була елементом права — законом, який серед поганських племен формувався протя гом довгих століть шляхом накопичування традицій. Погляд цей підтверджують слова літописця Нес- тора, який пише: ”Иже творяху обичая и кривичі и прочії погани, не ведуще закона Божого, но творяше самі себе закон”. Відступництво від традиції, від ре лігії, вважалося протизаконним вчинком. Необхід ною умовою зміни релігії була зміна політичного устрою — перехід від племінного об’єднання до держави. Ініціятива у всіх відомих випадках лежала в руках голови держави (а не племені), який не міг одначе здійснити цього заходу шляхом механічного наказу. Тому князі старалися забезпечити собі для цього політичного і правового акту підтримку таких важливих органів політичної влади, як віче, а пере довсім городська старшина, бояри, княжа дружина. Говорячи інакше, вирішення такої важливої справи вимагало одностайної згоди політичних сил у дер жаві (сьогодні вживається до цього латинського слова ’’консенсус”). Брак такої згоди (консенсусу) був, мабуть, і основною причиною, що заходи кня гині Ольги в напрямку християнізації Київської Русі не завершилися успіхом. Продовжуючи політику Ольги і здійснюючи її програму християнізації, Володимир ”в літо 987 скликав бояр своїх і старців городських” та розповів їм про посланців різних народів, які пропонували йо му прийняти їхню віру (розповідь про розмови князя з цими посланцями записано в літописі під 986 ро ком). Одночасно князь звернувся до бояр та старій шини стольного града, щоб порадили йому, яку віру прийняти. Оповідання літописця про ’’випробування вір”, як багато інших образотворчих описів ’’Повісті временних літ”, містить багато вигаданих обставин, які одначе скривають реальні події і факти. Таким реальним фактом може бути, напр., діяльність на Русі різних місій або релігійні спори, яких віддзерка ленням в ’’Повісті” є посланці чотирьох вибраних ві- роісповідань. Насправді могло їх бути й більше, а з черги можна сумніватися чи, напр., місія магометан ських болгар з-над Ками могла мати якийсь більший вплив на киян, ближче пов’язаних з передовою євро Ініціял "В" з Остромирової Євангелії, 1056-1057 роки. The initial "В” in Ostromyr Gospel, 1056-1057. пейською культурою ніж камські болгари. Від бага тьох років поширювалася на Русі й уміцнювалася християнська релігія грецького обряду; вона й мала перевагу над іншими віросповіданнями. Насправді князь Володимир Великий скликав нараду бояр та городської старійшини, щоб узгідни- ти й вирішити з нею справу зміни закону, що обіймав увесь комплекс вірувань і культових форм від не- пам’ятних часів закорінених у суспільстві. Як видно було з попередніх спроб введення нової релігії (но вого "закону”), вирішення цієї справи не було просте ще й тепер, і Володимир, розуміючи вагу такого рішення, не поспішав: ’’Почекаю ще трохи” — сказав грецькому філософові. За радою бояр і старійшини вислав своїх послів, щоб ці на місцях переконалися, який ’’закон” і обряд кращий. Посли ходили по різ них країнах, бували всюди на богослужіннях, диви лися, як моляться різні народи і віддають честь Бо гові. Найбільш до вподоби припав їм грецький об ряд, а їх опис богослужіння у цьому обряді літопи сець передав словами: ”І повели нас на святкову службу: запалили кадила і влаштували церковні спі ви і хори. Ми в подиві стояли і не знали, де ми, — на небі чи на землі, бо нема на землі такого видовища і пишноти такої...”. Наслідком чергової наради князя з боярами та городськими старійшинами був вибір грецького ’’за кону” й обряду. Одним з аргументів бояр (а можливо тільки літописця) стало посилання на приклад кня гині Ольги, яким віддали вони шану великій попе редниці Володимира Великого в ділі християнізації Київської Русі. ’’Якби поганий був закон грецький, — сказали бояри, — то не прийняла б його твоя баба Ольга, а вона була мудріша з усіх людей”. Та найва жливішим аргументом слід вважати цю обставину, що Візантія була наймогутнішою державою в тодіш ньому світі і представляла найвищий рівень куль тури й цивілізації. Ось, що пише на цю тему видат ний історик М. Грушевський: ’’Володимир свідомо і енергійно попхнув Русь в цьому напрямі. Це було як раз тоді, як культивована західноримською культу рою Німеччина підбивала своїм політичним і куль турним впливом західну Слов’янщину. Русь на-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
