Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мій лист Д о УКРАЇНСЬКОЇ ВІРУЮЧОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ. Свойого листа до православних Архієреїв мушу доповнити кількома заввагами. Роблю це в цьому письмі до Високодостойних Представників україн ської науки, літератури, мистецтва і до суспільних Діячів України та, очевидно, до освіченого і патріо тично наставленого Високопреподобного Духо венства — в переконанні, що інтелігенція всіх віро- ісповідань має важний голос і в церковних справах, бо є завжди провідною верствою суспільности. Прикро мені, що я змушений сказати дещо про себе самого; — мушу доказати, що, пишучи цього листа, не можу мати ніякого особистого інтересу. Я сповняю тільки обов’язки українського патріота. Ясна річ, що греко-католик не може стати Ки ївським Митрополитом. А я не маю ні бажання цього достоїнства, ні фізичної змоги бути в Києві. Незабаром починаю 78-ий рік ж иття. Недугою хронічного запалення суглобів від 12-ти літ прико ваний я до крісла, без змоги станути на ноги. Не дуга позбавила мене майже всієї влади в правій руці, а кілька разів у році, і то за кожним разом через кілька тижнів, я зовсім позбавлений влади і в лівій руці. Київський Митрополит мусить бути ви браний із православних або автокефальних Архієреїв чи священиків. Коли б він був з’єднаний із Вселенською Церквою, всі ми, греко-католики, підлягали б йому і я перший радо піддався б його верховній владі. Та повна злука греко-католицького і україн ських православних віроісповідань — це справа хіба дальшої майбутности. Вона стала б можливою тільки після довших обосторонніх зусиль, щоб до себе наближуватися і взаємно себе пізнавати. А зближення і взаємне пізнання необхідні до осягнен ня національної єдности. Те зближення може колись довести до з'єднання, але мусить передусім усунути взаємні роздори і ненависті, які спричиню ють, що українець українцеві ворог. І т і з нас, що бажають колись єдности, і ті, що її не бажають, — всі почнімо працю над помиренням. На такому конечному помиренні багато скористає увесь укра їнський нарід, а на повному з’єднанні скористають більше православні ніж ми, греко-католики. З притиском стверджую, що поєднання зі Все ленською Церквою не спричинює ніякої потреби відрікатися якогонебудь звичаю, передання чи обряду Православної Церкви. Українська Церква нічого не стратила б із тих дібр чи вартостей, які з неї роблять для українців цінну, святу націо нальну пам’ятку минувшини, а зискала б пре багато дібр і сил, які випливають із зв’язків з усі- ми віруючими християнами цілого світу. Ми, на звані греко-католиками, вважаємо себе самих і в обрядових молитвах називаємо себе православ ними. Маємо ту свідомість, ту певність, що ми не затратили ні одної цінної пам’ятки минувшини і ні чого не стратили зі святого передання нашого Великого св. Володимира. Струя того передання перейшла до нас через царгородських патріярхів Йоана Векка і Йосифа та наших митрополитів іси- дора і Григорія чистішою і повнішою від тієї струї передання, що дійшла до наших братів над Дніпром через Нікона і московський Синод. Порівнюйте наші православ’я, церкви, духовенства, ж иття релігійне і національне, порозуміваймося, — може переконаєтеся, що мої твердження правдиві. Низ кою малих змін, а в останніх часах рішенням Апостольського Престолу ми вернулися в обрядах Літургії до звичаїв нашої Церкви XVI і XVII століт тя, які були звичаями Київської Церкви. Брати, Панове, — у Вас, світської української ін телігенції, святе передання чистіше ніж те, що йо го черпала Україна зі шкіл, ведених петербурзьким Синодом. Ваше православ’я ближче до православ’я широких мас українського народу. Те Ваше право слав’я і до нашого ближче. В ньому більше зрозуміння для потреб страждучого від віків поневоленого на роду. Хоч би Ваша праця над помиренням й не довела до повного з’єднання, все ж принесе українському народові велику користь, коли хоч у частині причи ниться до національної єдности. А кожен патріот українець-самостійник повинен в тому напрямі зро бити усе, що може. Сповняючи цей патріотичний обов’язок, і я написав цього листа. У Львові, дня 3 березня 1942. +АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ Галицький Митрополит, Львівський Архієпископ. В НЬЮ ЙОРКУ ВІДБУЛИСЯ ЗБОРИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ Дня 22-го травня 1988 р. відбулися Загальні Збори Ук раїнського Музею. Від Союзу Українок Америки на рік 1988/1989 увійшли до Управи УМ такі члени — до Екзеку тиви: Ольга Левицька, Оксана Тритяк; Ірена Руснак (музей но-мистецька референтка СУА), член Управи. Головою Управи є далі д-р Богдан Цимбалістий, за ступники голови — Марія Савчак і Іванна Рожанковська. Вибрані на трирічну каденцію членки СУА — зали шаються надальше. І.Х.Ч. Вісті з Централі Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
