Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НЕ ЗАБУВАЙМО ВАСИЛЯ СТУСА ЄВГЕН СВЕРСТЮК Васипь С т у с. Vasyl Stus В навечір’я цьогорічного Різдва 88-ого р. покій ному Василеві Стусові сповнилося б 50 років. Що він саме народився в самий Свят-Вечір, а помер у кар цері кучинського табору для політв’язнів-рециди- вістів на Уралі 5. IX. 85 р. кілька днів перед відмічен ням нашою церквою Усікнення голови Івана Хрести теля немало українців уважають глибоким символом страдницького шляху цього великого сина україн ського народу. Останнім часом до нас дійшли з різ них боків вістки, що Василь Стус зовсім не помер при нічній зміні під час праці, як спершу повідомила таборова адміністрація дружину покійного. Василь помер в карцері, куди його було запхано на десять днів, бо він після праці ляг був на свої нари, читати книжку. Протест, що він його заявив адміністрації за таке свавільне засудження до 10 днів карцеру, вона відкинула, мовляв, присуд правильний і заслужений. Були вже морозні дні на північному Уралі, карцер і табір взагалі початком вересня ще не опалювався. В’язнів кидають у карцер в легкій одежі, властиво спідному біллі, організм охолоджується, що може принести і смертні наслідки, що і сталося у випадку Василя Стуса. Тайком винесли його тіло й щойно згодом з мозаїкових частин спостережень витворив ся справжній перебіг трагічної смерті нашого поета в наслідок людининенависницької системи ураль ського табору. Восени 1987-го року з України прийшов обшир- ний лист до президента Міжнародного ПЕН-клюбу Френсіза Кінґ-а з проханням відзначити 50-річчя ви датного українського поета і подбати, щоб його тво ри, сконфісковані КҐБ, були вручені його дружині В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СТУСА Я прийду на Святвечір між люди, Білим птахом до вас прилечу В рідну хату — вже що там не буде, А від стовпчика ’’дев’ять” втечу. Не добувши п’ятнадцяти чорних, Понад темний тунель і шмон, Де ревуть безупину жорна І мовчить беззаконний закон. Відболілися муки-печалі, Відпустило запеклі сліди І земля вже всотала всі жалі, Що мене закрутили сюди. Серед ницості, черствості, бруду, Став я нервом колючим доби. Може, того й не відали люди, Що у серці я був — голубий. Але в тому рокованім краї, Де роковані наші літа, Чорний біль вічно серце крає І на душу ляга чорнота. Боже мій, з тих висот, як вата, Білим болем біліє сніг. Я в Святвечір радий обняти Всіх, кого обіймать не міг. Сплили злоби вали каламутні, Пробивається світло основ — Встає перша єдина сутність, І та сутність всього — любов. Зникла тайна моєї з’яви, Відіснився світ марноти, Тільки чорна кирея слави Неприкаяно світом летить. У Святвечір мого народу Звідтіля, де ні сліз, ні бажань, Я хочу звістити про радість ПРИХОДУ І ВІДХОДУ за вічну грань. Валентині Попелюх, а тлінні останки перевезені з кучинського цвинтаря в Україну. В цій справі, як нам стало відомо, Міжнародний ПЕН-Клюб, німецької секції, якого Василь був почес ним членом, написав листа до генсека М. Горбачова з проханням вернути сконфісковану збірку ’’Птах ду ші”, переклади з німецьких поетів Ґете та Рільке на українську мову, як також перевезти тіло Стуса і по хоронити його в рідній землі. 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1988 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top