Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Варіяція хліба/колача/коровая — це солодке пе чиво, або й навіть модерний торт, з яким приходять спочатку батьки молодого до батьків молодої — для зазнайомлення (зараз після заручин на запоїни). То му малі хлібчики, чи шишки тіста приносять старо сти до дому молодої в день вінчання — перед благо словенням. Рівність молодят є традиційна серед українців дов гими віками. Тому молоду батько не віддає молодо му, вона не стає його власністю (як це бувало в ін ших культурах). Вона одружується з доброї волі; тому був звичай давати рушник сватам, чи молодому — якщо дівчина згідна, а коли не хотіла хлопця, то давала гарбуз. Тому молодята перед одруженням зустрічаються перед церквою у крузі своїх прия телів — дружок та дружбі в. Рівність молодят наявна й у самім слові одру ження: брати собі дружину. В українській мові і він і вона є дружинами, себто не тільки молодий пред ставляє молоду як свою дружину, але й вона також називає його своїм дружиною. Це слово походить від давньої форми дружини — друзів, товаришів долі й охорони, що підкреслює елемент рівности. Цей елемент відбивається також у тім, що вже від 1950 pp., а тепер і на Заході, одружені жінки часто задержують своє прізвище (головно для професій ного життя). Весільне печиво — дивень. Wedding bread - dyven. ВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ НА СЬОГОДНІ ПЕРЕД ВІНЧАННЯМ 1. ЗАРУЧИНИ Молодята договорюються про одруження, Тоді у батьків молодої відбувається церемонія з персте- нями. Наречений (означає — обіцяний) дає нарече ній перстень, нераз вона також дає йому. Традицій но вона може дати йому рушник, у знак згоди зв’яза ти своє життя з його. Колись, дипломатично у цій це ремонії брали участь свати, як амбасадори молодо го, який заходив у дім аж тоді коли панна витягнула й подала вишиваний рушник. 2. ГОСТЮВАННЯ БАТЬКІВ Після заручин батьки нареченого відвідують батьків нареченої; ті потім віддають візиту. Кожного разу в гості йдеться із якимось родом хліба/печива (тепер може бути торт) — як вияв довір’я разом їсти хліб і творити рід, громаду. 3. ДОГОВОРЕННЯ ІЗ СВЯЩЕНИКОМ Молоді потребують полагодити різні формаль- ности не тільки церковні і легальні, але і ритуальні, щоб усе було в українському стилю. Якщо у даній парафії є звичай, що під час цере монії одруження ходять із тацою — можна просити, щоб того не робити, і замість того заздалегідь дати якусь пожертву на церкву. 4. ДІВИЧ ВЕЧІР Дружки організують для молодої пращання, або ДІВИЧ ВЕЧІР. Присутні тільки неодружені дівчата, чи товаришки — однолітки молодої — що відпро ваджують свою подругу. Це веселий, теплий вечір — без подарунків від гостей. Мета вечора: пращання, забава роблення гільця плетення віночків. Традиційно проситься також і нареченого, й дружб накінець програми. Наречена так ще публич-
Page load link
Go to Top