Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЗА ЧАСОМ Ле.К. Юрба людей суне широким шляхом. Пхаються, танцюють, руками плещуть. Кричать і спішать... Ку ди? Чого..? Напроти пливе висока біла постать... Ніхто не бачить. Терновий вінець на голові в Нього. ..Кров по лиці спливає. Ніхто не помічає. З дороги не уступає. А Він... сумним поглядом своїх добрих очей увесь натовп огортає і краєчком дороги понад ровом про ходить. ... Це ж Христос... Ісус Христос... Пізнає одна ду ша, зупинившись. Уся тремтить... Вона так мріяла побачити Його... радісного... ясного. А тепер...? Кров спливає, калюжі у стіп Його творить. Душа тремтить. Знести того не може. Вона завжди боялась страж дання. А Ісус дивиться... дивиться... лагідно кличе до себе. А вона рушитись з місця не може. Ніяк не може. В Господньому погляді — докір. Писанки із Західнього Поділля. Із збірника "Українські писанки”, Е. Еліяшевського. В-во "Мистецтво”. Київ. Я так боюсь терпіння, Боже мій! Його так багато в мому народі... Так багато! Так довго-довго. Та й ще чорний біль,, біль чорний з Чорнобиля. — У стражданнях ваших осягніть душі ваші. — Господи, уся земля моєї батьківщини кров’ю напоєна. Кров’ю невинних людей і., дітей... дітей... — Вона свята. — Спаси її, Всемогутній! Моя нація на хресті роз п’ята. Ми вмираємо! — Чи не знаєш слів св. Письма: Повідкидайте від себе всі гріхи ваші, якими ви грішили і сотворіть собі нове серце і дух новий? Сповніться вірою. Вам не вмирати! Я з вами до кінця віку! Сон...? З’ява...? ’’Царство Боже здобувається си лою”. О так! А земне теж! Силою віри, що візію ро дить. Силою любови, що напругою Граніт розбиває. До того здатні — не натовп-юрба, а люди Божі! А що ти робиш? ’’Круки" ”Кучер із квітками” "Павучки" 2 ’НАШЕ ЖИТТЯ” , КВІТЕНЬ 1988 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top