Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Української Гельсінської Групи. ’’Відслуживши” вже десять років за ’’зраду” (1966-1976), він тепер засу джений знову на десять років тюрми і п’ять років за слання. Має бути звільнений в 1994 році. Афіша, яку пані Ґавдяк мала на собі, була простою, безпосеред ньою і зворушливою: Soviet Prisoner of the Week Vitaly Kalynychenko In Gulag Camp #35 Please Pray for Him ”Як жінки були в тюрмі і молилися”, згадує п. Ґавдяк зі статті Ірини Ратушинської ("Religion Priso ners in USSR” Keston College, 1937), ’’молитва дійсно фізично їх охороняла, то дійсно помогло” , не тільки духовно, але і тілесно. Вона тримає в руках чотки, східню вервицю, на якій відмовляється молитву до Ісуса Христа за в’язнів різних віровизнань і різних національностей. І справді, п. Ґавдяк постійно в кон такті з представниками інших поневолених націй, які терплять совєтське переслідування. В додатку, до нам вже відомих українських в’язнів, як Миколи Гор- баля, Петра Рубана, Анни Михайленко, Юрія Шухе- вича, Лева Л ук’яненка і багатьох інших, пані Ґавдяк в імені Сестрицтва збирає, складає і роздає ін формаційні летючки регулярно про неукраїнців, які терплять переслідування. В січні, наприклад, звер нено увагу на Марта Ніклуса (нр. 1934 p.), естонсько го активіста, який став членом Гельсінської Групи в жовтні 1983 p., поки відбував свій строк в концентра ційному таборі. Наново засуджений в 1980 р. на десять років тюрми і п’ять років заслання. З ним втрачений контакт і його товариші журяться його здоров’ям. В місяці лютому принесено молитву за латвійця Ґедертса Неґлаліса і естонця Ена Тарта. В березні п. Ґавдяк роздаватиме матеріяли про трагічну долю естонця Йоганнеза Лапмана і мусулманина Агмадта- на Азізходжаєва. Щодо самої фрази "В’язень Тижня” (Prisoner of the Week), п. Ґавдяк підкреслює, що це дуже сумне — їх є так багато, і замало тижнів у році, щоб кожному по одному присвятити. Час від часу п. Ґавдяк молиться і інформує про хожих про інші справи, тобто не окремих в’язнів, але загальні інтенції: 7-го січня відбулася молитва за со- вєтського прокурора Івана Рахманіна.' Пише пані Ґавдяк: ’’Пан Рахманін, хоч він частина совєтської системи, справді є в’язнем цієї ж системи, бо видно, що він вірить в пропаганду його режиму, що й видно з його листа, видрукованого в ’’New York Times” з 26- го грудня 1987 р. В згаданому листі він обезчещує численних активістів людських прав, за яких моли мося під час молитовної стійки щочетверга. Молімо ся за навернення пана Рахманіна! В березні відбулася стійка за жертви війни в Аф ганістані, особливо за неросійських вояків, приму шених воювати. При кінці цього місяця — 24-го бе резня — це 28-ий рік народження Мирослава Медве дя, ’’якщо він ще між живими” — цей четвер буде присвячений йому. Ріг 16-ої і К вулиць рухливий, особливо около 12-ої години полудня. Щочетверга Наталка Ґавдяк роздає около 60 летючок під час півгодинної стійки, а щонайменше в десять разів більше людей перехо дить попри її афішу, читаючи скорим оком про долю даного в’язня. Реакція совєтів? Подаємо один не давній приклад: надіслали з Амбасади аґента, пере браного за вуличного батяра (”бома”), який крутився коло пані Ґавдяк і голосно удавав, що молиться на червоній вервиці, маючи намір відстрашувати людей і висміяти заходи Сестрицтва. На запитання: ” Ви з Амбасади?” відразу признався, що так, і заговорив до пані Ґавдяк російською мовою. І так бачимо, що одна особа може все ж таки щось зробити. ”Я не можу це не робити” , пояснює п. Ґавдяк. ”Ми тут в Вашінґтоні, близько Амбасади. То для мене є обов’язком. Ми маємо ідеальне місце звернути увагу американського загалу на долю в’язнів.” Тижнева стійка біля Совєтської Амбасади це лиш одна з багатьох акцій, що їх українська громада у Вашінґтоні виконує для української справи. Бажан ням Наталки Ґавдяк є, щоб цю ідею молитовної стій ки підхопили українці в інших містах, ”бо це не тіль ки впливає на совєтів, але і підвищує рівень свідо- мости американців”. ’’Часом я в депресії, бо американська преса в Ва шінґтоні не хоче звернути увагу на репресії в Україні, але вірю, що Бог нам поможе, і тоді всі будуть мусіли звернути увагу на нас, так, як в Грушеві тепер Матір Божа з’являється там і совєти не можуть за подіяти проти Божої сили. Тому молитва є наша най- сильніша зброя.” ВАШ ІНҐТОН, Д.К. Заходами Крайового Комітету Тисячоліття Християнства в Україні, кожний сенатор і конгресмен американського уряду мав нагоду ближче пізнати нашу українську культуру останнього тижня, 21-24 березня. Від понеділка до четверга, ротунда Расселл Сенат будинку містила гарно уло- жену виставку тисячі писанок і 36 репродукцій укра їнських ікон. Виставка була офіційно відкрита в полуднє 21-го березня успішною коференцією преси. Участь брали сенатор Денис Де Консіні (Д.-Аріз.) і конгресмен Віліям Липинський (Д.-Ілл.), співспонсори розолю ціїз нагоди Тисячоліття. Писанка — це ’’важлива частина української традиції”, сказав сен. Де Консіні, вона служить уже віками як "символ відродження і продовжує мати це глибоке значення особливо тепер, в році Тисячо ліття.” Він пояснив, що згадана резолюція гостро критикує совєтське гноблення українського народу і знеохочує американські урядові чинники брати участь в будьяких святкуваннях в Совєтському Союзі. Сен. Де Консіні сказав: ” Це іронія, що совєтська держава, яка не вірить в Бога і винищує релігію без перестанку, вживає Тисячоліття для власної мети.” Він підчеркнув, що це дуже важне, щоби американський уряд зрозу мів, що використовування Тисячоліття ” це лише спосіб продовжувати переслідування переможених культур.” "Коли совєтський уряд справді хоче вшанувати Тисячоліття Християнства, — сказав сенатор, — то ’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1988 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
