Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАПРЯМНІ ПРАЦІ СУА НА НАЙБЛИЖЧІ ТРИ РОКИ Слово під час засідання Гоповної Управи СУА — 24-го жовтня, 1987 р. Це наше перше поконвенційне засідання, на яко му ми повинні намітити плян праці організації на протяг каденції, тобто на наступні три роки. Напрям ні праці дала нам конвенція, схвалюючи резолюції — як загальні, так і для поодиноких референтур. Конвенція ствердила, що зорганізоване жіноцтво має силу і поважний вплив на події історичної ваги. З огляду на те дала заклик до жінок, українок вклю чатися в працю Союзу Українок Америки. Рішено, що на протязі каденції, місяць жовтень є місяцем інтенсивного приєднання членок до нашої організа ції. Всі ми знаємо, що членка є підставою організа ції. Коли організація бажає здійснити свої цілі та за безпечити своє майбутнє, необхідним є постійний приріст її членства. Наші референтури працюють різно — одні ма ють кращі успіхи, а висліди праці інших є менш ус пішні. На це складаються більш, чи менш сприятливі обставини. Найважче однак поле до попису мають під цю пору організаційні референтки, бо як бачимо, число членок СУА меншає, а число розв’язаних Від ділів з кожним роком зростає неспівмірно до числа новопосталих Відділів. В чому ж причина? Я вважаю, що немає зрозу міння для праці організаційної референтури й тому ми всі мусимо допомогти тій найважливішій рефе- рентурі. На мою думку, організаційні референтки усіх трьох ступенів повинні тісно співпрацювати з пресо вими референтками, щоб при їхній помочі пропагу вати СУА в пресі, як загально українській, так теж і в ’’Нашому Житті”. Кожна вдала імпреза, чи почин Від ділу повинні бути вміло використані як засіб приєд нання членства. Рівень імпрез має теж великий вплив на пропаґування організації: як імпреза є на високому рівні, кожний глядить з подивом на її орга нізаторів. Коли приглянемося ближче і розміркуємо, то почини нашої організації не є буденні — постання Українського Музею та постійне піклування ним, ши роко розгорнені акції: стипендійна та суспільної опі ки, зовнішні зв’язки, влаштування на протязі остан ніх 6-ох років двох, надзвичайно успішних і на висо кому рівні конференцій "Українська Жінка у двох світах”, видавнича діяльність, до якої треба зараху вати в першу чергу видавання на протязі 44-ох років "Нашого Життя”, одинокого в Америці українського жіночого журналу, що появляється 11 разів у році, напевно сповняють гордістю членок СУА. Чому ж тоді не використати тих декілька починів (а їх є ба гато більше) для пропаґування організації та для приєднання членок. Українська спільнота, як на рідних землях так і в країнах поселення, є на передодні святкувань 1,000- ліття християнства на Україні. Як паням відомо, Со юз Українок Америки заплянував ще наприкінці ми нулої каденції почини, щоб ними гідно відмітити ве личні святкування. Вирішено дати фінансову допо могу сестрі д-р Софії Сеник на видання її праці ан глійською мовою "Історія Української Церкви”, як теж дати матеріяльну підтримку Українському Му зеєві у підготуванні та влаштуванні виставки ікон і модерного українського релігійного мистецтва та у виданні з тієї нагоди каталогів. Для інформації по даю, що Нью Йорк Кансіл он ди Артс відмовив Укра їнському Музеєві дотації на згадану виставку. Наші Відділи, підсилені новими членками, а то й новопо сталі Відділи зможуть включитися у ці святкування. Чи ж це не повинно бути заохотою для жінки-україн- ки вступити в ряди нашої організації, щоб у зоргані зованому гурті відмітити небуденну історичну по дію. Друге, дуже важливе рішення XXI Конвенції, це беззастережна підтримка резолюцій попередніх конвенцій, як теж ухвал Головної Управи, що Відділ є відповідальний за 100-відсоткову передплату офі ціозу СУА ’’Наше Життя”. Дорогі пані, чи ми не по винні б бути горді з того приводу, що видаємо вже так довго свій власний журнал. Нещодавно, я взяла участь у піврічному засідан ні Управи Національної Ради Жінок Америки, яка спорадично видавала свій бюлетень, а останнім ча сом він перестав взагалі появлятися. Голова Неше- нал Кансіл, пані Бетті Солцман, представляючи мене членкам Управи сказала, що я очолюю організацію, яка заснувала малий, прегарний Український Музей та яка вже на протязі 44-ох років безперервно видає кожного місяця свій журнал. Вона дала присутнім на приклад нашу організацію як таку, яка не жаліє праці і грошей для того, щоб забезпечити безпере бійну появу свого офіціозу в такій престижевій фор мі. Я з приємною усмішкою прийняла те признання і подумала собі: ’’якби ви, пані, знали, скільки клопоту ми маємо з тим гарним журналом, його фінансуван ням, його видаванням, а найважливіше — намагання ми переконати членок, що передплата журнала є статутова вимога.” Я свято переконана, що паням із Нешенал Кансіл і на думку не прийшло, що між на шими членками є такі, що не хотять з таких, чи інших причин передплачувати "Наше Життя”. Для Нешенал Кансіл це не аж така трагедія, що їхній бюлетень перестав (як кажуть, тимчасово) по являтися. Американські жінки мають дуже багато своїх жіночих журналів, а ми .. ? Дозвольте, що зверну увагу лань на ще одну, ду- 4 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top