Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ство в Станиславові і цю дату прийнято як початок жіночого руху. Пізніше постали у Львові такі орга нізації як Клюб Русинок, Кружок Українських Дівчат (назви опісля змінено). Характеристичне для цих ор ганізацій, як взагалі для діяльности жінок, було те, що вони у плянах своєї діяльности мали ряд про грам, які були важливі не тільки для жінок, але й для народу та різних прошарків суспільства: селян, ремісників, молоді тощо. У Західньому світі боротьба проти нерівноправ- ности викликала як реакцію наслідування чоловіків, одежею, поведінкою, навиками, відмовленням від усіх зовнішніх і психологічних ознак жіночости. Наші попередниці — еманципантки згідно з поглядами Наталії Кобринської, хоч висували принцип рівно- правности, вже тоді, підкреслювали окремі вартості жіночої психіки, жіночих прикмет зовнішніх і вну трішніх. Вони домагалися права на освіту, признан ня їхньої ролі не тільки в родині, але й у громаді. Під впливом їхнього мислення Софія Окуневська-Мора- чевська зуміла поборовши різні труднощі стати лі каркою, першою в цілій великій Австро-Угорській державі.* Деякі домагання сучасних еманципанток в Аме риці та взагалі у Західньому світі здивували б жінок старшого покоління, бо ще іхні матері і бабуні домо глися таких прав як прим, рівна заплата за працю тощо. Коли хочемо порівнювати ситуацію жінок на по чатку цього століття, чи навіть у міжвоєнному періо ді до сучасного світу то мусимо брати до уваги величезний технічний поступ, який у великій мірі облегшив працю жінки-господині. Тим самим постали реальні можливості вільного часу та вико ристання його для освіти, професійної праці, сус пільної діяльности тощо. Вправді хтось дотепно ска зав, що вчені винайшли багато технічних удоскона лень на те, щоб людина мала більше вільного часу для себе, а потім винайшли телевізію, яка поглинула увесь цей вільний час. Винаходи в ділянці домашнього господарства, рільництва, комунікації змінили докорінно спосіб життя людини не тільки у практичному значенні. Домашнє господарство, піклування дітьми (особли во немовлятами), вимагало далеко більшого вкладу праці, сил і уваги жінок. Чи це були ті, які користали з прислуги, чи інші, які самі виконували всю домаш ню працю, їхній час і увага мусіли бути присвячені тим зайняттям. Тепер техніка звільнила у значній мірі від цієї праці, але не звільнила від обов’язку і відповідальности особливо за виховання дітей, а це завдання стало тепер важче, ніж було колись. Якраз здобутки техніки — особливо в ділянці комунікації спричинили те, що виховання дітей стало труднішим і більш відповідальним. Маємо на думці комунікацію не тільки як серед ник транспорту, хоч і це має значення. Давніше діти ходили до школи у близькі околиці, тим самим пере бували у відомому оточенні міста чи села. Навіть коли віддавали їх на науку до віддалених інститутів чи ”на станцію” до міста, то це були знані батькам установи й люди, вчили теж відомі педагоги, а уч нями чи студентами була молодь із знаних середо вищ. Чи це були діти селян, міщан чи інтелігенції, то всі вони були дома виховані у знаних засадах моралі і етики переважно із патріотичним світоглядом, по шаною для традиції тощо. Тепер молодь перебуває і вчиться в школах, де схрещуються впливи різних поглядів, етичних принципів і світоглядів. Але є ще вплив іншого роду комунікації: телевізії, радіо, а навіть масово продуковані і легко доступні книжки, фільми і багато дечого. А живемо у вільній країні і усі ці середники є дуже легко доступними. Саме це накладає на виховників батьків особли вий і нелегкий обов’язок-відповідальність. Вони ж мусять узброїти дітей у знання і переконання, ідеї і погляди, які навчать їх відрізняти добре від злого серед цієї лявіни інформацій. Останніми часами поширилося переконання, що відповідальність і обов’язок піклування і виховуван ня дітей це не тягар, а привілей, що в рівній мірі належить і матері і батькові. Часто бачимо, особливо серед молодшого покоління подруж, що батьки тісно співдіють у піклуванні дітьми вже від дня на родження. Але це аж ніяк не значить, що чоловіки, коли піклуються дітьми стають більш ’’жіночими”, як і жінки, які працюють професійно як рівний з рівним стають "мужеськими”. Психологи стверджують, що вплив і дія тих двох психологічно різних елементів дуже корисно діють на дітей. При тому спільна праця над вихованням і навіть у хатньому господар стві, спільні прогулянки, оглядання відповідних фільмів чи читання книжок дуже тісно з’єднує роди ну, прив’язує дітей до батьків. Це особливо важливе для українських родин, де батьки можна сказати ре презентують для дітей батьківщину — любов і з’єд нання в родині, це звено яке прив’язує дитину до далекої батьківщини. Видається, що візія майбутнього, яка вже й тепер має своїх подвижників у світі, а особливо в Америці це: батько й мати — ’’мужеський” чоловік і "жіноча" жінка, не тотожні, але рівні йдучи у майбут нє ведуть своїх дочок і синів, тісно об’єднані лю бов’ю і спільними буднями та святами. 2 "НАШЕ Ж ИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
