Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8-го грудня, 1983 року минуло З роки, як довголітня активна й жер- твенна членка Відділу Союзу Українок в Сан Хозе, Каліф. покійна Пелагія Коровник упокоїлася в Господі Бозі. Пам’ять про її віддану громадську працю для жіночої організації й не менше віддану діяльність для рідної церкви, глибоко закорінилась в умах усіх членів нашої невеликої громади. Не тільки ми тут споминаємо про її працю, але й усі українці, серед яких вона жила чи то на рідній батьківщині чи на скитальщині, зберегли найкращу пам’ять про її релігійно-патріотичне життя, яке завжди зоріло прикладом для усіх до наслідування. Доказом на це може служити багата кореспонден ція її побратимів, розсіяних по роз логих стейтах ЗСА, в часі хвороби, а в хвилині смерти багато з них вшану вали її своєю присутністю. Про Покійну висловилася в розмо ві зі мною її рідна дочка Лідія так: "Мама була дуже скромна й завжди уникала розмов про себе й свою ми нувшину, тому мало хто знав, як вона дорожила й скільки труду віддала для рідної справи за все своє життя. А життя мами було насичене добрими ділами. Коли я думаю про мамине життя то бачу, що воно було таке со ковите, барвисте й чітке, як наша ук раїнська вишивка, яку, до речі, мама дуже любила й майже до кінця свого трудолюбного життя вишивала”. Покійна народилася 13-го травня, 1911 р. в селі Почино-Софіївці на Дні пропетровщині в українській єванге- лицько-баптистській родині Левка й Олени Різниченків. Там закінчила на- родню школу. Батько Покійної був Посмертні згадки прогресивним, заможнім господарем. Служивши в царському війську, пере бував у Західній Европі, а повернув шись до свого села, застосував найно віші методи вирощування ярини, ввів, на той час, новітню машинерію, збуду вав великий дім з центральним огрі ванням та жив у добробуті. Багато допомагав людям і довший час був старостою села. В часі колективізації, був першим у селі розкоркуленим і помер від голоду 1933 р. У родині було семеро дітей, а Покійна була наймолодшою. В 1929 р. Пелагія вийшла заміж за Миколу Коровника, сина торгівця ху трами й ювелірними виробами, який з родиною переїхав з Полтавщини в се ло після революції в 1906 р. У родині було троє дітей: Леонід, Лідія й Люба. В 1943 р. родина виїхала з України й до закінчення війни перебувала в та борі тяжкої праці в Німеччині, Саксо нії, близько містечка Марінберґ. Після капітуляції родина переїхала до Мюн хену й жила у Ворен Касерне, а в 1949 р. виеміґрувала до ЗСА. У початках поселилась в Нью Джерзі, відтак в Огайо, а в 1965 р. перенеслась до Ка ліфорнії. В 1973 р. помер батько роди ни, муж Пелагії, на удар серця. Покійна була активним членом ук раїнської євангелицько-баптистської церкви, сестрицтва тієїж церкви, СУА і УНС. Жила після засад біблійного нав чання: ’’люби Господа всім серцем і ближнього як себе самого...” і "хто першим бути бажає нехай буде най менший з усіх і слуга всім”. На цих принципах вона базувала своє життя й ніколи не чекала на якусь особливу винагороду за працю, а робила все, що потрібно було в даний час. Під час німецької окупації переховувала поло нених і допомагала звільненим кацет- никам. Три рази їздила в Україну, від відувала церкви і в зустрічах з вірними заохочувала їх шанувати рідну мову і культуру. Свої спомини з подорожей вмістила в журналі "Вісник правди” ч. 3. Це була правдива патріотка, вірна донька нашого народу. Ярослава Оренчук Олена Гадзінська 6. XI. 1901 - 28.111.1986 В березні 1986 року упокоїлася в Бозі довголітня і заслужена членка 47- го Відділу СУА ім. Лесі Українки в Ро честер, Н.Й. Олена Кузьмівна Гадзін- ська, проживши 85 років. Олена народилася в Харкові в ро дині педагогів. Там же вона закінчила факультет літератури і мови а до війни викладала у харківських серед ніх школах. Одружена із сином свяще ника Миколою Гадзінським, який від 1932 — 1941 pp. був головою катедри фізики харківського Зоотехнічного Ін ституту. Обоє Гадзінські були очевид цями голодового Геноциду 1932-1933 років, про який у них залишилися на все життя кошмарні спомини. Під час II Світової війни виїхали на захід, а в 1950 році прибули до Америки. Д-р Микола Гадзінський був про ф е с о р о м н у к л е а р н о ї ф із и к и в Rochester Institute of Technology, a Олена там же викладала німецьку мо ву і культуру, але де тільки мала змогу вплітала цінні інформації про минуле і теперішнє України. Студенти її високо цінили і любили. Подружжя Гадзінських, обоє пра восл авного віро визнан ня, брало активну участь у громадському житті української діяспори. Олена була кілька разів членкою управи 47-го Відділу С УА та як тільки могла спричинялася до спільних починів, доки їй на це дозволяло здоров'я. Протягом її недуги членки опікувалися нею аж до смерти. Подружжя Гадзінських було жер- твенне, та не маючи рідні, обдумано розприділили тяж ко запрацьовані 36 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
