Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЕТ — МИСТЕЦЬ Святославові Гординському Поетом бути — це велика річ: уміти треба вірші укладати і передбачувати точні дати для нерозгаданих далеких стріч; із всесвітами бути віч-на-віч, відвідувати космосу палати й уміти в дальніх зорях розпізнати, куди показує Велика Ніч. Трудніша роля — це поет-мистець: він мусить жить у світі барв і ліній та й у реальності непевній, тлінній до верховин мистецтва навпростець щодня виходити по путі змінній, хоч знає: все зведеться нанівець. ІРИНЕЙ ВЕРЕС прагнули слави. Не дбали про загальне добро держави. А через свою поразку напустили знов во рогів, що їх він був недавно підкорив. Тож треба знов збиратись у похід, володар звертається до всіх удільних князів з закликом вирушити на половців, об’єднавши всю військову силу. Автор закінчує свій твір поверненням князя Ігоря з полону і прославлян ням хороброї дружини. Похід князя Ігоря відбувся на весні 1185 р. Ав тор, сучасник подій, глибоко перейнятий цим нещас тям, незгодою князів, звертає увагу своїх земляків на конечність об’єднувати всі сили під одним про водом для добра держави, чи як він каже ”3а Землю Руську, за віру християнську, за прадідну славу”. Ці невмирущі, вічно актуальні кличі наших давніх пред ків передає геніяльний поет і нам, і дальшим поко лінням українського народу. Добро Української Дер жави наша мета і ціль. І ця ідея вічна в усіх часах. Ге- ніяльність автора ще й в тому, що він зумів об’єднати і представити в цьому творі всю Україну-Русь г е о гр аф ічн о, себто всі наші етнографічні землі та об’єд нати іст о р и ч н о , себто давні і сучасні йому історичні події. Ця риса притаманна тільки наймодернішим літературним творам нашого часу. У творі подивляємо природу України, бачимо старовинні городи, не тільки Київ, стрінемо наших предків князів, лицарів-бояр, дружинників і прекрас ну Ярославну, і понад усе відчуємо духовість україн ської нації. Хто ж був цей геніяльний автор ’’Слова”? Не зна ємо його імени. Учені висувають різні здогади, між ними говорять про князя Володимира, сина Яросла ва Осмомисла з Галича. А Осмомисл, про якого автор згадує як живого, помер 1-го жовтня 1187 р. Тож до тої пори написане було "Слово” і тепер свят куємо 800-літній Ювілей. Докінчєння на стор. 22 Едвард Козак — ЕКО. Святослав Гординський. Карикатура. Edward Kozak — Sviatoslav Hordynsky СВЯТОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ — ПОЕТ і МИСТЕЦЬ Юрій Святослав Гординський народився ЗО грудня 1906 року в сім’ї відомого літературознавця і педагога д-ра Ярослава Гординського й Олени з Бірчаків (сестри письменника-молодомузівця Воло димира Бірчака) в місті Коломиї, де його батько в той час був учителем у місцевій гімназії. Виростав і виховувався Святослав Гординський у Львові, де за кінчив науку в українській академічній гімназії і почав студії малярства у школі Олекси Новаків- ського, що була у Львові своєрідною ’’мистецькою академією”, в роках 1924-1928. В 1929 році виїхав на студії до Парижа і там вчився в Академії Жулієна, а далі в Модерній Академії Фернанда Леже, спеція- лізуючись у модерному малярстві і графіці. Повер нувшись до Львова, почав свою мистецьку діяль ність, головно в ділянці книжкової графіки, а при цьому був головним мотором організування мистецьких виставок, як і співзасновником Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ), організа ції, яка відограла поважну ролю в пропагуванні українського мистецтва; влаштувала 13 збірних та індивідуальних виставок, видавала часопис ’’Мис тецтво” (1932-37), як і випустила друком монографії про мистців Сахновську, Андрієнка, Кульчицьку, Докінчєння на стор. 16 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1987 15
Page load link
Go to Top