Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ” В СЛОВІ ПРО ІГОРІВ ПОХІД До найкращих частин ’’Слова про Ігорів похід”, у якій автор передав подію високомайстерними пое тичними образами належить "Плач Ярославни”, де Ігорова дружина, дочка галицького князя Ярослава Осмомисла.’у своєму плачі-проханні закликає три елементи природи — вітер, воду (Дніпро) і сонце, щоб вони допомогли Ігореві вирватися з неволі. Це зовсім в дусі подібних народних закликань. І наче як вислід того закликання, поет переходить до опису втечі Ігоря, теж високопоетичного, де сама природа допомагає йому вирватися з полону, перетворюючи його в птахів і звірів. Пов’язання реального з нере альним це власне і є одним із засобів великої поезії. Поданий тут переспів з мови староукраїнської на сучасну належить перу С в ят ослава Г о р д и н с ь к о го. На Дунаї Ярославна затужена кличе, Зозулею самотньою уранці якиче: ’’Зозулею полечу я, каже, по Дунаю І рукавець свій бобряний в Каялі вмачаю І князеві обітру я кривавії рани На потужнім його тілі”. У Путивлі рано в городі на забороні плаче Ярославна: — ”0 ти вітре, мій вітриле! Господине славний! Чому вієш так насильно? Чом, невтомнокрилий, На мойого лада воїв сиплеш хинські стріли? Мало ж тобі повівати в підхмарнім просторі, Гойдаючи кораблями на синьому морі? Чом ти радощі розвіяв мої по ковиллі?” Ярославна рано плаче на мурі в Путивлі: ”0 Дніпре мій, Словутичу! Крізь гори камінні Шлях пробив ти в половецькій далекій країні, Ти на собі гойдав єси човни Святослава, Як на полки Коб’якові рушала виправа: Прилелій же, господине, і лада до мене, Щоб я вранці сліз на море не слала даремне!” Ярославна рано плаче на мурі в Путивлі: — "Сонце світле, тресвітлеє! Всім тепле і миле! Господине, чом простер ти єси без пощади Промені свої гарячі на воїнів лада? Луки в полі їм безводнім спрагою стягнулись, Ще й тугою великою заткав ти їм тули!” Приснуло опівніч море, Млою йдуть смерчі таємно, Ігореві Бог говорить Про шляхи у Руську землю До вітцівського престолу Злотокованого, з краю Половецького. Навколо Зорі вечора згасають... Ігор спить, — не спить — безсонно Мчить думками по безмір’ї, Степ з великого він Дону До Дінця малого мірить. Кінь опівночі... Озвався Свист Овлура — князя кличе З-за ріки, щоб той збирався: Час тікати, швидше, швидше! Крикнуло. Земля нежданно Задудніла, трав безмежжя Зашуміло і поганих Половчан зірвались вежі. А князь Ігор горностаєм В комиші поскочив звинно, Білим гоголем злітає, На коня швидкого кинувсь... З нього скочив босим вовком На дінецький луг, а потім Попід імлами високо Соколиним лине льотом... 800-літній ювілей "Слова про Ігорів похід” ОЛЕКСАНДРА КОПАЧ "Слово про Ігорів похід” — це прекрасний твір української літератури, належить він до перлин творчости цілого світу. За словами історика літе ратури Миколи Гнатишака це ’’єдиний у своїм роді на цілий світ поетичний пам’ятник стародавньої ли царської епіки". З часів середньовіччя побіч "Слова” знані ще "Пісня про Ролянда”, французький епос, та "Ель Сід", еспанський лицарський твір. Кожний із цих епосів віддзеркалює духовість свого народу і боротьбу з ворогами. "Слово про Ігорів похід” зображує боротьбу ук раїнського народу за цілість і безпеку нашої держа ви, що звалась тоді Русь, або Руська Земля. Постійні напади різних орд зі Сходу загрожували існуванню цієї держави. Війни зі "степом” уже в той час трива ли близько 500 літ. Виснажували вони навіть таку могутню державу, якою була в часах середньовіччя Україна. У "Слові” розгортаються перед читачем картини походу і битви з половцями князя Ігоря і трьох інших членів його роду. Перша битва закінчилась великою перемогою Ігоря. Та в другій князь, загнавшись за далеко в землю половецьку, потерпів поразку. У центральній частині "Слова” зображений тодішній король України Святослав МІГ різний у своєму замку в Києві, в оточенні бояр і дружинників. З його уст чуємо докори князям, що пішли в похід на половців, пішли бо самі, не повідомивши його, тому тільки, що 14 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
