Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СІЗО* КДБ. А. КОРЯГІН заявив, що в тюрмі його три мають незаконно і погрожував оголосити голодівку. 13 лютого ПВР** СРСР видала указ про його звіль нення. 18 лютого КОРЯГІНА звільнили в Києві. Дру гого дня він приїхав до Харкова і випадково зустрів ся на вулиці з дружиною. Старший син А. КОРЯГІНА перебуває в ув’язненні за сфабрикованим звинува ченням. У лютому звільнили також Леоніда МАЛИШЕВА з Черкас, засудженого в 1981 році до 5 р. табору су ворого режиму і 3 р. заслання. Він інженер-механік, ув’язнений за листи на захист А. САХАРОВА та ін ших, протести проти окупації Афганістану і домаган ня еміґрації. Звільнили ще одного політв’язня з Черкас — Ва силя ПЛОСКОНОСА, про якого дотепер не було відомо на Заході. Він — колишній комуніст, ув’язне ний за писання скарг у вищі інстанції. Після звіль нення в нього відразу забрали пашпорт і призначили адміністративний нагляд на 5 років. Валентин ПОГОРІЛИЙ був арештований у Ленін граді в 1983 або 1984 р. Його звинувачували за ст.ст. 70,72 і 218 КК РРФСР (остання — ’’зберігання зброї”). Свій 6-річний термін ув’язнення В. ПОГОРІЛИЙ від бував у Пермському таборі ВС-389/35, звідки його звільнили достроково в лютому. Бібліотекаря з Києва Павла ПРОЦЕНКА, заареш тованого 4 червня 1986 р. за написання праці про пе реслідування православних в СРСР, звільнили з-під варти 4 лютого 1987 р. Справи проти нього не при пинили, але скасували вирок через недоведеність злочину і послали на додаткове слідство, а в ПРО ЦЕНКА взяли підписку про невиїзд. Дати нового су ду ще не призначили. Із заслання звільнили достроково Василя Ф Е- ДОРЕНКА, робітника, ув’язненого в 1974 році до 10 р. табору особливого режиму (з них 5 — тюрми) і 5 р. заслання за спробу втечі з СРСР. Родичів в СРСР у ФЕДОРЕНКА немає, за кордоном живе сестра. 3-2 Надходять відомості, що декому, крім О. ШЕВЧЕНКА (див. попереднє число, 2-12) в засланні пропонували писати заяви на помилування. Серед них Оксана ПОПОВИЧ і Юрій БАДЗЬО. Обоє відмо вилися. Так само відмовився звертатися з таким клопотанням політв’язень Йосиф ЗІСЕЛЬС. Р ІЗ Н І П О В ІД О М Л Е Н Н Я 3-3 У січні 1987 року активіста Московської Гру- пи довір’я Михайла КОПОТЯ викликали до районного відділу міліції в с. Пустомити Львівської обл., де йому оголосили попередження про відповідальність за по рушення пашпортного режиму: М. КОПОТЬ про писаний у Пустомитах, а працював на будові у Вільнюсі. М. КОПОТЬ разом з групою п’ятдесятників підписав звернення, адресоване "абсолютно кожно му в світі”, де повідомляється про створення "Хрис тиянського незалежного руху за мир”. Серед 8 під писаних — троє з с. Пустомити (Михайло, Ганна і Іван КОПОТІ). 3-4 9 листопада 1986 року в м. Тамань неві домі особи зруйнували кілька надмогильників на му сульманському цвинтарі, зокрема — на могилі бать ка Мустафи ДЖЕМІЛЄВА, активіста кримськотатар ського національного руху. 1983 року М. ДЖ ЕМІЛЄВ намагався поховати батька в Криму, згідно з його за повітом. Однак, процесію затримали біля порому і не дозволили провезти тіло до Криму, а Мустафу за судили за цю спробу до 3 років ув’язнення. 3-5 Директор Інституту держави і права В. КУДРЯВЦЕВ заявив в інтерв’ю, що протягом року або півтора буде переглянуто Кримінальний кодекс. Кількість злочинів, передбачених кодексом, буде зменшено, а покарання — пом’якшено. Переглянуть, зокрема, статті 70 і 190і КК РРФСР та їхні аналоги в інших республіках (на Україні відповідно — ст. 62 і ст. 1871). ’’Можливо, — сказав В. КУДРЯВЦЕВ, — у цій галузі були помилки, і тепер їх виправляють. Візьмімо, наприклад, критику держави. Звичайно, ніхто не п о в и н е н потрапляти за це до тюрми”. В У В ’Я З Н Е Н Н І 3-6 Віктор МОНБЛАНОВ, кінорежисер з Ки єва, звільнення якого очікували 10 лютого 1987 p., на волю не вийшов. Як стало відомо пізніше, його тер мін має закінчитися у квітні ц.р. Сталося це тому, що В. МОНБЛАНОВУ не врахували до терміну ув’язнен ня його перебування на експертизі в ПЛ*** одразу після арешту в 1982 р. 3-7 Чергова лікарська комісія в Казанській спецпсихлікарні продовжила примусове лікування Ганні МИХАЙЛЕНКО, всупереч попереднім обіцян кам про звільнення. 3-8 Членів Української Гельсінської групи Марта НІКЛУСА і Віктораса ПЯТКУСА, а також і ще одного в’язня табору особливого режиму (прізвище невідоме) перевезли до Пермської тюрми. Причини невідомі. 3-9 Священика Української Католицької Цер кви Михайла ВИННИЦЬКОГО ув’язнено в червні 1985 року не за "бродяжництво”, як повідомляли до тепер, а за "зазіхання на особу і права громадян під виглядом виконання релігійних обрядів”. Першу час тину 10-ти річного терміну (5 р. табору суворого ре жиму) він відбуває в Тюменьській області. Раніше він відбував ув’язнення за релігійну діяльність у 1950-1955, 1964-1968 і в 1975-1982 pp. * СІЗО — слідчий ізолятор (тюрма) ** ПВР — Президія Верховної Ради *** Психіятрична лікарня Уклала Надія Світлична ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1987 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
