Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НОВИНИ ПРО ПЕРЕСЛІДУВАНИХ З УКРАЇНИ повідомляє Закордонне представництво Української Гельсінкської групи З болем повідомляємо про смерть засновника і керівника Закордонного Представництва Української Гельсінкської Групи, ветерана правозахисного руху в СРСР СВ. п. ПЕТРА ГРИГОРОВИЧА ГРИГОРЕНКА Його життя було складне і нелегке. Він виростав і дорослішав разом з радянською владою, тісно переплівши свою долю з її долею. До 1960-их років здобута тяжкою працею військова кар’є ра П. Григоренка була дуже успішною — від звичайного сільського хлопця до генерал-майора Ра дянської Армії. Проте, переконавшись у хибності системи, якій Він усе життя служив, П. Григорен- ко знайшов у собі мужність критично переглянути систему і свою ролю у ній. Згодом Він побачив, що радянський режим не просто хибний, а злочинний — і відважно виступив проти режиму. Влас ті не прийняли Його чесного виклику: Григоренка підступно оголосили божевільним і майже сім років примусово ’’лікували” Його в психотюрмах, тобто вбивали в ньому людину. Та Його воля і тут перемогла. Правозахисна діяльність виявилася для Григоренка реальним втіленням Його уявлень про справедливість. 1977 року власті знову продемонстрували свою підступність: дозволивши Гри- горенкові поїхати на лікування до Америки, Його позаочі позбавили громадянства і заборонили повернутися на батьківщину. Та Він не склав зброї перед силою зла, далі невтомно захищаючи потоптані права людей і народів. Найголовніше для народу, Він вважав, — позбутися страху. Але Його не менше турбувало питання, що прийде на зміну страхові; який духовний світ займе його місце? Що буде з душею, яка, позбувшися страху, лишається порожньою? Він мав відвагу ставити питання навіть тоді, коли не міг на них відповісти. Трагічний і притягальний образ невгамовного шукача і оборонця справедливости, яким був П.Г. Григоренко, для багатьох залишиться зразком чесности й відповідальности за долю світу. ЗАКОРДОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УГГ 23-го лютого 1987 р. З В ІЛ Ь Н Е Н Н Я П О Л ІТ В ’Я З Н ІВ Т Р И В А Ю Т Ь 3-1 Стало відомо про дальші дострокові звільнення політв’язнів (див. попереднє число, 2-13, 2-14). Серед них — кілька з України: 9 березня з Харківської тюрми звільнили Генріха АЛТУНЯНА, інженера-радіотехніка, ув’язненого в 1980 році (7 р. таборів суворого режиму + 5 р. зас лання) переведеного на тюремний режим). На про позиції писати прохання про помилування Г. АЛТУН- ЯН відповідав категоричною відмовою. На початку березня оголосив голодівку протесту. Написав у за яві, що на тлі нинішнього партійного курсу вважає свою кримінальну справу анахронізмом. В докумен ті про звільнення сказано, що він — ’’помилуваний”, хоча АЛТУНЯН з клопотанням про помилування не звертався і має намір протестувати проти такого мо тивування. Так само без клопотання з його боку звільнили харківського лікаря-психіятра Анатолія КОРЯГІНА, засудженого в 1981 р. до 7 р. таборів суворого ре жиму + 5 р. заслання. Пізніше КОРЯГІНА перевели на тюремний режим і вдруге засудили в тюрмі до 2 р. суворого режиму. Вперше А. КОРЯГІНУ запропо нували написати заяву про помилування 17 січня 1987 р. Він категорично відмовився не тільки писати, а й обговорювати цю тему. Тоді його перевезли до Харківської тюрми, а через два дні — до Київського 8 ’’НАШЕ ЖИТТЯ", БЕРЕЗЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top