Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СЛОВО НОВОВИБРАНОЇ ГОЛОВИ СУА В першу чергу дякую шановним Паням делегат кам за довір’я до мене, яке виявилося в тому, що ви брали мене головою Союзу Українок Америки. Це не тільки доказ довір’я, честь і привілей, це передусім величезна відповідальність. Проводити такою орга нізацією, як Союз Українок Америки, що нараховує біля 4,000 членок, згуртованих у 121 Відділах, в тому числі теж вільних членок, це обов’язок, який можна подолати тільки за допомогою членок Екзекутиви, Головної Управи (в чому до речі я й не сумніваюся) теж при дружній співпраці всіх членок нашої орга нізації, як також так дуже потрібній та важливій під держці української громади. Хоч головні й основні цілі нашої організації, про які говорить наш статут, незмінні, то від початку існування Союзу Українок Америки, тобто від 1925 року, сталися в цілому світі великі політичні, с о ц і а л ь н і , економічні й технічні зміни. Тому ми мусимо вживати нових засобів й метод, достосованих до су часного становища — передусім нашого народу; цієї частини, що живе у вільному світі, а з особливою увагою до тих проблем, які торкаються наших зем ляків в Україні і поза нею — на засланні чи в таборах примусової праці. Бо ж Союз Українок Америки діяв завжди і діє через свої клітини не для себе, а для ці лого нашого народу. Членками СУА є жінки не тільки різні віком, але й різних професій, різних прошарків нашого народу, не згадуючи теж про їхнє походження — з різних частин України. Походять вони теж з різних етапів еміґрації. Є між ними такі, яких батьки, а то й діди і прадіди прибули до цієї країни вже понад 100 років тому, але не згубили почуття прив’язання і свідомо- сти приналежности до своєго народу. Вправді, деякі з тогочасних іміґрантів усі свої зусилля звернули на те, щоб влаштувати й забезпечити матеріяльні умо- вини життя для себе і своєї родини, то не звертали уваги (по волі, чи неволі) на задержання у нащадків почуття національної приналежности. Але бувало й буває до сьогодні, що їхні діти, внуки а то й правну ки прагнуть віднайти своє коріння. Були теж між ранніми пришельцями такі, для яких українське се редовище було наче поширенням родинного круга, де вони находили відраду й потіху, а теж заспокоєн ня своїх суспільних прагнень. Зі зворушенням читаємо у спогадах колишньої голови Союзу Українок Америки Олени Лотоцької про сходини перших Відділів СУА, на які приходили членки часто з малими дітьми, бо не мали де їх зали шити. Яка ж сильна була потреба зв’язку, об’єднан ня, спілкування з рідними, що приводила їх після важкої іноді праці до гурту земляків. Пригадуються слова Лесі Українки: ’’Самій не довго збитися з путі Та трудно з неї збитися в гурті”.... Наступна хвиля еміґрації — була після Другої світової війни, це т.зв. політична еміграція, яка поки дала рідні землі не з економічних, а з політичних причин. Вони теж мусіли в першу чергу забезпечити матеріяльну екзистенцію своїй родині, здобувати звання тощо. З ними прибули їхні діти, роджені в Европі і там виховувані в рідному оточенні таборів ДП, з повним знанням української мови, зі свідо містю української ідентичности. Минали роки й десятиліття і маємо вже покоління роджених в новій американській батьківщині жінок і дівчат. їхнє знан ня мови, потреба з’єднання в українських організа ціях не однакова, бо різні були обставини, в яких вони росли, виховувалися, різне вміння, знання і на віть охота батьків, як і різні, щасливі або й ні, обста вини в яких доводилося їх виховувати. Батьки, на жаль, не завжди зуміли і могли зв’язати це покоління з українським середовищем. МАРІЯ САВЧАК Марія Савчак — нововибрана голова — промовляє. Побіч неї зліва: ведуча Дарія Ярошввич, на право Люіза Сакс, Л і дія Бурачинська. Maria Savchak, newly elected President addressing an au dience. Fr. I.; Daria Jarosevych, on the right Luisa Saks, Lidia Burachynska. 6 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top