Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СЛОВО НОВОВИБРАНОЇ ГОЛОВИ СУА В першу чергу дякую шановним Паням делегат кам за довір’я до мене, яке виявилося в тому, що ви брали мене головою Союзу Українок Америки. Це не тільки доказ довір’я, честь і привілей, це передусім величезна відповідальність. Проводити такою орга нізацією, як Союз Українок Америки, що нараховує біля 4,000 членок, згуртованих у 121 Відділах, в тому числі теж вільних членок, це обов’язок, який можна подолати тільки за допомогою членок Екзекутиви, Головної Управи (в чому до речі я й не сумніваюся) теж при дружній співпраці всіх членок нашої орга нізації, як також так дуже потрібній та важливій під держці української громади. Хоч головні й основні цілі нашої організації, про які говорить наш статут, незмінні, то від початку існування Союзу Українок Америки, тобто від 1925 року, сталися в цілому світі великі політичні, с о ц і а л ь н і , економічні й технічні зміни. Тому ми мусимо вживати нових засобів й метод, достосованих до су часного становища — передусім нашого народу; цієї частини, що живе у вільному світі, а з особливою увагою до тих проблем, які торкаються наших зем ляків в Україні і поза нею — на засланні чи в таборах примусової праці. Бо ж Союз Українок Америки діяв завжди і діє через свої клітини не для себе, а для ці лого нашого народу. Членками СУА є жінки не тільки різні віком, але й різних професій, різних прошарків нашого народу, не згадуючи теж про їхнє походження — з різних частин України. Походять вони теж з різних етапів еміґрації. Є між ними такі, яких батьки, а то й діди і прадіди прибули до цієї країни вже понад 100 років тому, але не згубили почуття прив’язання і свідомо- сти приналежности до своєго народу. Вправді, деякі з тогочасних іміґрантів усі свої зусилля звернули на те, щоб влаштувати й забезпечити матеріяльні умо- вини життя для себе і своєї родини, то не звертали уваги (по волі, чи неволі) на задержання у нащадків почуття національної приналежности. Але бувало й буває до сьогодні, що їхні діти, внуки а то й правну ки прагнуть віднайти своє коріння. Були теж між ранніми пришельцями такі, для яких українське се редовище було наче поширенням родинного круга, де вони находили відраду й потіху, а теж заспокоєн ня своїх суспільних прагнень. Зі зворушенням читаємо у спогадах колишньої голови Союзу Українок Америки Олени Лотоцької про сходини перших Відділів СУА, на які приходили членки часто з малими дітьми, бо не мали де їх зали шити. Яка ж сильна була потреба зв’язку, об’єднан ня, спілкування з рідними, що приводила їх після важкої іноді праці до гурту земляків. Пригадуються слова Лесі Українки: ’’Самій не довго збитися з путі Та трудно з неї збитися в гурті”.... Наступна хвиля еміґрації — була після Другої світової війни, це т.зв. політична еміграція, яка поки дала рідні землі не з економічних, а з політичних причин. Вони теж мусіли в першу чергу забезпечити матеріяльну екзистенцію своїй родині, здобувати звання тощо. З ними прибули їхні діти, роджені в Европі і там виховувані в рідному оточенні таборів ДП, з повним знанням української мови, зі свідо містю української ідентичности. Минали роки й десятиліття і маємо вже покоління роджених в новій американській батьківщині жінок і дівчат. їхнє знан ня мови, потреба з’єднання в українських організа ціях не однакова, бо різні були обставини, в яких вони росли, виховувалися, різне вміння, знання і на віть охота батьків, як і різні, щасливі або й ні, обста вини в яких доводилося їх виховувати. Батьки, на жаль, не завжди зуміли і могли зв’язати це покоління з українським середовищем. МАРІЯ САВЧАК Марія Савчак — нововибрана голова — промовляє. Побіч неї зліва: ведуча Дарія Ярошввич, на право Люіза Сакс, Л і дія Бурачинська. Maria Savchak, newly elected President addressing an au dience. Fr. I.; Daria Jarosevych, on the right Luisa Saks, Lidia Burachynska. 6 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
