Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 203 SEC O N D AVEN U E NEW YORK, NEW YORK 10003 Відкритий п’ять днів на тиждень /крім понеділка і вівтірка/ від год. 1 — 5 по non. ВІДЗНАЧЕННЯ ФУНДАТОРІВ І НОВИХ МЕЦЕНАТІВ З-ПОМІЖ ВІДДІЛІВ І ОКРУГ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ Під час ХХІ-ої конвенції Союзу Українок Амери ки, яка відбулася 23-25 травня 1987 в Клівленді, Ога йо, відзначено вперше відділи СУА, які стали фунда торами Українського Музею, склавши пожертви на суму 5 тисяч дол. і більше. Також відзначено Від діли і Округи СУА, які стали меценатами Музею в ча сі від останньої конвенції (1984 року). Фундатори одержали дереворіз ’’Папороть” Якова Гніздов- ського, а меценати — дереворіз ’’Мадонна” Мадая. Ці відзначення вручили почесна голова СУА, І ван на Рожанковська і голова Управи УМ, д-р Богдан Цимбалістий. Перед врученням відзначень голова Управи ска зав вступне слово, яке в скороченні друкуємо тут: ” В українській суспільності у вільному світі тво риться багато установ, ініціюється чимало акцій, організується комітети, часом по кілька для цієї самої мети. Все це є виразом глибокого неспокою, який ви пливає з турботи за дальшу долю нашого народу, з розчарувань з приводу невдач у визвольних змаган нях і наших зусиллях та акціях у вільному світі. Цей неспокій і турбота породжує бажання щось робити, далі змагатися, що само в собі є доказом на шої живучости, динамічности нашої нації і нашої — так би мовити — невмирущости. Ми не здаємося та далі пробуємо змінити нашу долю. Дуже часто бракує нашим акціям скоординова- ности, концентрації зусиль, щоб уникнути дублю вання і тим самим марнотравства наших зусиль і ре сурсів. Тому серед нас є стільки різного роду прого лошувань, апелів, але після початкового ентузіязму — почини завмирають. Наше життя сповнене різни ми фікціями і півфікціями, тобто установами і комі тетами, які існують тільки на папері. Союз Українок Америки становить тут вийняток. Коли СУА починає якусь акцію, то веде ЇЇ послідовно довший час і тому майже завжди успішно, чи це буде стипендійна акція, чи безперебійне видавання свого журналу ’’Наше Життя” впродовж понад 35 років, чи заснування і вдержання Українського Музею в Нью- Йорку. Оголосити в пресі заснування музею — це ще найлегше. Але подбати, щоб той музей розвивався, щоб відповідав усім вимогам сучасного музейниц тва, тобто щоб кожний об’єкт був досліджений, описаний і скаталогізований, щоб він був забезпече ний перед знищенням, чи це під впливом вологости, гарячі, світла чи мікроскопійних комах, щоб цей му зей притягав відвідувачів, щоб він був відкритий що дня, щоб преса віднотовувала його програми, а його каталоги ставали важливими документами в дослі дах нашої історії і культури, щоб врешті американ ські фундації і урядові аґенції давали йому допомогу — все це вимагає великих фінансових зусиль і фахо- вости. Український Музей в Нью-Йорку міг такий рівень здобути у великій мірі завдяки постійній піддержці від СУА. Ми мали цю піддержку від Головної Управи, від Окружних Управ і від Відділів. Зокрема я хотів би підкреслити великий внесок до розбудови Музею самої голови СУА, Іванни Рожанковської. Вона була головним ініціятором заснування Музею, вона його інавґурувала в 1976-му році, а опісля служила в Управі, першим заступником голови, перш за все своїми порадами і рекомендаціями, які виявляли рідке серед нас розуміння роботи Музею, важливости його ролі і його можливостей та обме жень. Як голова СУА вона постійно апелювала до відділів і членок СУА піддержувати Музей, знаючи, що він є тривалим здобутком не лише Союзу Украї нок, але усієї нашої громади. До речі, подружжя Ро- жанковських належить до найщедріших жертво давців на Музей. Дотеперішня сума їх пожертв дій шла до понад двадцятьох тисяч дол. Майбутнє Українського Музею залежатиме у ве ликій мірі від того, чи він матиме також підтримку від широких кіл нашого громадянства. Дотації від американських аґенцій і фундацій залежні від того, скільки українська громада складає, бо це є мірилом того наскільки вона дорожить цією установою. Хоч більшість членів і жертводавців походять з- поза кіл членства СУА, така установа потребує мати зорганізовану підтримку. Саме членки СУА вва жають своїм обов’язком не лише самим жертвувати при різних нагодах на Музей, але спонукувати інших, організувати збірки, влаштовувати спеціяльні імпре зи з прибутком призначеним для УМ. Без перебільшення можна сьогодні сказати, що заснуванням Українського Музею в Нью-Йорку, осе редку Об’єднаних Націй, політичному, культурному, економічному і туристичному центрі усього світу, та його вдержанням на доброму професійному рівні, Союз Українок Америки записав окремий розділ в історії української громади в Америці. 24 НАШЕ ЖИТТЯ” , ЧЕРВЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
