Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАДІЯ ДЕЙЧАКІВСЬКА 12-ий Відділ СУА СОЮЗ УКРАЇНОК АМЕРИКИ І МІСЦЕВІ ЖІНОЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ (Доповідь на панелі зв’язків під час XXI Конвенції СУА) Просимо читачів відгукнутися і подати свої думки на тему зв’язків. Це потрібне тим більше, що на Кон венції не було досить часу на дискусії. * * * Живемо в добі, яку соціологи звуть ’’доба інфор мації” . З шаленим технічним розвитком можна споді ватися, що виміна інформації буде прогресувати що раз швидше, і такі засоби як компютори і телекому нікація будуть заступлені ще більш вишуканими і ра фінованими засобами. В такому світі залишитися ізольованим — це самоліквідація. Наша організація усвідомлює це і то му втримує контакти з довколишнім неукраїнським оточенням. Контакт з іншими організаціями, для Со юзу Українок, це насамперед одна з дуже важливих доріг, що дає нам доступ до довкілля і улегшує ту ділянку, що називаємо у нашій програмі "зовнішні зв’язки”. Крім того, це виміна інформації, що пливе у два протилежні напрями: від нас до них і від них до нас. До першого мого твердження хочу пригадати, що СУА, маючи дуже виразно поставлену і далеко- йдучу мету, не завжди має ясно визначену форму праці (якраз в ділянці зовнішніх зв’язків) і не надзви чайно виразні пляни на далекойдуче майбутнє — маю на увазі не 1988 рік, а 2030 і дальше. Тут у плянуванні треба брати до уваги допущен ня інших форм праці не тільки з огляду на дещо змі нений стосунок до України і емоційне відчування її щораз то більше віддалених поколінь, але й через зміни у стилі життя — головним чином тому, що май же всі жінки, так як чоловіки, матимуть свої кар’єри і свою працю поза родинними обов’язками. (От, на приклад чи не треба б нам вже почати організувати свої “ Day care centers” — де б жінки професіона- лістки, йдучи на працю, могли залишити своїх малят в українському, високоякісному оточенні?). Для таких жінок ієрархія вартостей в розподілі вільного часу диктуватиме певні вимоги до своєї громадської організації, що нею є СУА. Час сьогод нішньої (а тим більше майбутньої) жінки приділений для громадської праці мусить бути дуже корисно і конкретно вжитий. У ділянці зовнішніх зв’язків буде легше, як досі, мати першорядну фахову репрезентацію. Тільки функції мусітимуть бути розподілені так, щоб член ка, яка належить чи учащає до позаукраїнської орга нізації не була обтяжена якимнебудь діловодством (або не платила подвійної вкладки) в своїй організа ції. Вона мусіла б мати ще й поміч у переведенні по трібних специфічних акцій чи завдань. Уважаю, що наша організація, для далекосяж ного плянування повинна засягнути фахових порад, не тільки в обсязі майбутнього демографічного ста ну українців в Америці, але й в обсязі ’’business ma nagement" (керування підприємством), щодо роз поділу функцій і максимального використання часу. Крім того, провід організації мусить бути відкри тий до сприймання інших пропозицій (кажім, щодо структури) і не вважати всяких інновацій за непоша ну до старшої Генерації. Багато відділів, як у великих містах, так і в мен ших, належать до т.зв. Інтернаціональних Інститутів, чи як там їх називають, які дають форум для "культ- обміну” для показів нашої народньої культури та кулінарії, здебільшого це є контакт з іншими етніч ними групами. Це є на 100% добре, бо ж Америка складається з етнічних груп. Але це найлегше і абсо лютно замало. Нам треба також належати до таких організацій, що є сильні і дуже впливові в нашому американському суспільстві. Хоч клівлендські відділи вступили в члени Фе дерації Жіночих Клюбів Великого Клівленду — це повинен бути тільки перший крок. До Федерації в Клівленді належить 21 жіночих клюбів, метою яких є уліпшення себе і суспільства. Це є дуже добре, бо дає нам форум, щоб пізнали нас і про нас, але цього замало. От, один приклад: як писали ми масово, рік тому, листи до телевізійної публічної сітки з дома ганням, щоб висвітлили фільм ’’Жнива Розпачу”, ме ні, як делегатці від СУА до Федерації, була нагода пояснити, роздати летючки і просити підтримки. Са ма голова Федерації, пані Коглер, написала офіцій ного листа до PBS в тій справі. А коли вже його ви світлили, я мала багато коментарів (т.зв. feedback) від тих, що його оглядали. Не тяжко собі уявити наше 1000-ліття християнства, де буде можливість запропонувати клюбам наші програми чи доклади з цієї нагоди. Але є ще інші організації, на яких нам варто зо середитися. Маю на увазі The League of Women Voters — це організація, яка має величезний вплив на законодавство у цілій країні і якої оригінальна ціль це ’’поінформовані громадяни як співучасники уряду” . Коли познайомитися з історією цієї орга нізації, то аж дивно і неймовірно, що так багато сут тєвих змін в американському суспільстві увійшли в життя як закони цієї країни завдяки праці цієї жіно чої організації. Немає тут часу вираховувати ті імпо зантні осяги, які мали вплив і на економіку і на між- народню політику США. Одним словом, це є реальна сила, у формуванні загального напрямку діяльности держави (shaping of public policy). Було б цікаво і нам простудіювати їхню форму праці, бо ж організа ція є понадпартійна, ніколи не схвалює ані не за суджує поодиноких кандидатів, має серед членства людей з різними поглядами, так само як СУА. Одна з сучасних американських істориків пише про the League of Women Voters: "...I soon realized that I was seeing some of the most sophisticated political action I was ever likely to witness”. (Anne F. Scott, Journal of American History, June 1984.) НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1987 5
Page load link
Go to Top