Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СУЧАСНА ЗБРОЯ — ЗНАННЯ, НАУКА Мовиш: "Нині інші війни". Ну, то іншу зброю куй, Ум гостри, насталюй волю, Лиш воюй, а не тоскуй! (Іван Франко, "Великі роковини”) Мотто нашої статті взяте з поеми Івана Франка ’’Великі роковини”. Написана вона була як пролог, говорений перед ювілейною виставкою ’’Наталки Полтавки” в пам’ять столітніх відродин української народности. Якщо тоді писав він що ’’нині інші вій ни”, то наскільки це правдиве сьогодні, в добу, коли не тільки війни в дослівному значенні цього слова, але й ціле життя-буття людських спільнот, а теж одиниць стало ’’іншим”. На зміни вплинув розвиток різних ділянок науки, а особливо технічні винаходи. Хоч їх ціллю мало бути удосконалення життя людини, ощадження їй часу й сил, то їх наслідки не завжди корисні для неї. Інколи людина не панує над своїми власними вина ходами, а стає наче невільником їх, техніка володіє людиною. Уже від народження дитини, від способу піклування немовлят, від домашнього господарства, почерез усі стадії життя одиниці і всіх прошарків су спільного життя, все стало ’’іншим”. Чи стало теж кращим? Але зупинімся на ’’війнах”. Не стають уже проти себе воїни, яких не тільки зброя, але теж фізична сила, справність і відвага рішають про перемогу. У сучасних і майбутніх війнах стоять проти себе тех ніка, наука, винаходи, які людина готує в ляборато- ріях і наукових працівнях. Але є ще інша війна, яка не загрожує безпосе редньо фізичному існуванню людини, але загрожує її духовости; це війна словом. Це армія людей, які використовують технічні засоби поширювання слова і вживають його як зброю, якою поневолюють ум і почування неприготованої людини. Техніка створила низку засобів комунікації (мі дія). Це передусім писане слово, яке за посередниц твом часописів, журналів, книжок, летючок, ін формує, вияснює, насвітлює чи повчає, а тим самим має вплив на світогляд людини. Є ще слово, яке до ходить до слухачів через радіо, а телевізія не тільки словом, але образно передає не тільки вістки, але й уявні переживання різних осіб, які впливають на по гляди, настрої і емоції глядачів, а тим самим на їхню уяву про поняття що добре і корисне, цікаве і при вабливе в житті! Недавно в розмові про "гласність” хтось висло вив цікаву думку, що грамотність, тобто вміння читати, без освіти це велика загроза для людства. Неосвічена людина приймає без розбору за правду ВАСИЛЬ СТУС Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать — така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті: ота зоря — то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря — вістунка твого шляху, хреста і долі, ніби вічна мати, вивищена до неба (од землі на відстань справедливости), прощає тобі хвилину розпачу, дає наснагу віри, що далекий всесвіт почув твій тьмяний клич, але озвався прихованим бажанням співчуття та іскрою високої незгоди: бо ж и т и — то не є долання м еж , а навикання і самособою — наповнення. Лиш мати — вміє ж ит и, аби світиться, немов зоря. Василь Стус Палімпсести, Сучасність, 1986 те, про що читає. На людину йде наступ, навала пи саного слова, поглядів, привабливих тверджень. Не озброєна в знання, неосвічена людина приймає і втягає, як губка це, що їй подають до відома усі ті блискучі, часто видумані, відповідно насвітлені твердження і інформації. Американська преса і радіо підносять проблему низького рівня освіти, турбуються молоддю, яка не має глибших зацікавлень, цінить передусім ма- теріяльні осяги. Атмосфера, в якій ростуть і виховуються діти і молодь, повинна виробити у них зацікавлення і по шану до знання, до науки, до книжки. Перед натис ком зовнішніх впливів, які зубожують духовість, тре ба озброїти себе, а передусім нашу молодь знанням, здібністю приймати критично усе, чим "атакує” лю дину зовнішній світ. Зацікавлення людини будяться і розвивають від ранньої молодости, а на їх напрям і широту має вплив оточення. Гін до науки, до пізнан ня і зглиблення різних ділянок культури й науки, це зброя, якою молода людина може охоронити себе перед злими впливами. Йде ж бо війна за духовість, а щоб у ній не бути жертвою, треба озброїтись; треба, за словами Івана Франка "кувати іншу зброю, гострити ум” . У.Л. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1987 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
