Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’ТРЕБА ПОЧИНАТИ ВІД КОЛИСКИ” Під таким заголовком надруковано в югославській українській газеті ’’Руске слово”, ч. 6/1970 p., статтю, яку з огляду на її актуальність передруковуємо з незначними право писними змінами. Люпяй ж е мі, люляй, Колишу тя руном, Як ти мі виростеш, Підеш за науком. А будеш ся вчило Дрібного писання, Будеш споминало Мого колисання. (Колискова народна пісня) Одне з важливих питань у розвитку нашого культурного й громадського життя, це питання вихо вання й освіти наймолодших на рідній мові. Про це свідчить факт, що ціле культурне життя у нас поля гає на малому числі ентузіястів, на їхній завзятості і спробах впливати на інших у своєму оточенні. До речі, пробується заповнити ту велику прогалину, яка з усьою немилосердністю з’явилася і все ще присут- на в житті. Можна сказати, що в нас організованого і пляно- ваного виховання на рідній мові, й не було протягом цілого часу проживання ”за Дунаєм” (за океаном, якщо мати на увазі Канаду — прим. ’’Н.Ж."). А кон кретний крок на цьому пляні, тобто запроваджуван ня навчання рідної мови в основних школах, незаба ром покаже свою повну виправданість. Насувається питання: коли треба почати з вихо ванням на рідній мові? Здається, що разом із цим треба ставити й таке запитання: коли починається з вихованням? Велика більшість учнів, точніше нашого підрост- ку, приходячи на лекції рідної мови, досить ясно по казує ще одну велику прогалину, що створюється в сімейному оточенні. Це досить мляве, часто сором ливе, а то й байдуже ставлення батьків до виховання дітей на рідній мові. А якось не хочеться вірити, що батьки не мали у кого навчитись. Про це свідчить і один випадок у Кулі. Коли на лекції української мови учитель почав із першокласниками розмову на таку тему: ’’розповідаємо з лялькою”, виявилося, що біль- шсть малят показала тут майже цілковиту відсут ність уміння "бавитися з лялькою по-українськи”. Лише одна дівчинка показала те, що учитель бажав. Вона розповіла своїй ляльці про все, що може ство рити розмаїтня дитяча мрія, співала їй, а те, що зди вувало вчителя, була гарна колискова пісня. — Баба мені співала, а я тепер ляльці, — відпові дає дівчинка на запитання, де навчилась. — А мама тобі співала колискові пісні? — Ні. — А чому? Чи не вміє? — Вміє, але встидається сусіди. Цим стає багато того ясним. Значиться, через те, щоб не ’’образити” сусідів їм незрозумілою мовою (хоча це напевно не трапляється кожного вечора), батьки відкинули цей перший і найважливіший крок у вихованні дітей на рідній мові. Про те, що могли і мали від кого навчитись свідчить приклад дівчинки, яка від баби навчилась. А скільки це значить, най краще знає учитель. Українська народна пісня — безмежно — вели чезна скарбниця краси, любові, вірного відображен ня духовного багатства народу. Колискові пісні в цій скарбниці займають велику частину, а мають ще більш важливу ролю. Через колискову пісню дитині вливається ця перша іскринка любови до свого рід ного, до мови й пісні. Київське видавництво художньої літератури видало в 1963 р. книжечку українських колискових пісень кишенькового формату. ’’Над колискою”. Кни жечка містить понад 140 народних і біля ЗО колис кових пісень. Окремо, що чарує в цій книжечці, це багатство і краса мови, палітра якої сягає далеко поза межі України, до Пряшівщини й Руського Керестура, через своє багатство показує нерозривну єдність народу. Це ще ясніше показує, що виховання на рідній мові треба починати від колиски, від першого щи рого материнського слова. Ей люляй ж е люляй, Сині очка стуляй, І я би-м стуляла, Коби-м такі мала. Ей люляй ж е люляй, Сиротонько мала, Бо твій нянько умер, Я вдова остала. Я вдова остала, Мам семеро діти; Сиротоньки мої, Як вас виживати. 18 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
