Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА МИХАЛЕВИЧ ІРИНА РЕЙТ ЛІТО ГРАЄ В ЗЕЛЕНЕ Зелен-зелені трйви на луках. Кущі зелені й дерева. Зазуля.в лісі зелено кука. Зелена пісня джмелева. Зелен-зелений шум в очереті. Води ставка зелені З зеленим вітром плещуть у дуеті Зелені плюсь! плюсь! теревені. Зелен-зелена жабка до мене Зеленим оком моргає; Зелений хлопче! Заграй в зелене! Бо літо — в зелене грає. ЛІТО М В ГАНТЕРІ Ось ми з Лесею і в Гантері на Кобзярівці в моте лі ’’Ксеня” у п. Олі. Навколо гори і ліси. Кажуть, як в Карпатах. Це очевидно перебільшено. Далеко Куцо му до заяця, Гантерські горбки нагадують здалека наші Карпати. Це люди наші тут в Америці вже забу ли Говерлю, Попа Івана, Черемош. Але тут гарно! Лі си з перевагою шпилькових, потічок з пстругами та, в якому попритулювались річні раки, гриби, малини, очевидно і суниці. Пахне, пахне смерека, сосна, в полі чебрець, люцерна... Гарно. Дуже гарно. Аби но ги здорові — які чудесні прогульки в околицях!... В кімнатках є все необхідне. А п. Оля смачно го дує свіжою здоровою їжею. З десертом і в обід і на вечерю. Мало того — ми вже тут тиждень і кожний вечір відбувається щось з культурної ділянки. І чу десна гуцульська церковця на горбочку, в якій від буваються Служби Божі. В їдальні наша преса. Сим патично. В літі людина їде відпочити, відпружитись. У п. Олі на Кобзярівці можна дійсно прекрасно відпочити. Відійти зовсім від обридливих, настерли- вих американських реклям і побути в свому, рідному оточенні. Гарно! Як п. Оля з тим всім сама собі дає раду? Це не легко з таким підприємством, і щоб було разом з тим так затишно. Пані Оля зуміла з’єд нати найпрекрасніше в світі: природу і мистецтво. Майже кожний вечір щось відбувається. Але... але обов’язково перед шильдом Jewett мусить стояти "Reduced Zone Speed to 25 m.” . "Докторе, рятуйте ситуацію”. Він зголосився до слова і поставив пропозицію щоб розв’язати місце вий Союз Українок, тому що ніхто не зацікавлений його діяльністю. Тоді доперва розв’язався мішок з дискутантками. Яку велику різницю творять два чинники: сво бода і економічний стан суспільства. Як виросла українська союзянка! — як завзято охороняє свого острівчика перед бурунами чужого моря. Та море, що нас оточує, засильне, щоб його звоювати. Му симо зробити собі з нього приятеля, союзника, який шануватиме "людські права” нашого острівчика і по може зберігати нашу ідентичність. Вже є відважні молоді, які, мов козаки на чайках, вирушають за ’’си ні обрії” і здобувають там нові позиції в науці, мис тецтві, комунікації, поширюючи в чужині добре ім’я України. Гарно, що Союз Українок почав практику вати у вихованні позитивну систему (на відміну від прийнятої у нас негативної) і дає їм признання. До товариства п’ятьом нагородженим на бенкеті напев но є багато ще таких, які без слави працюють у своїх ділянках. Та все ще наша жінка не навчилася бути самолюбною для своєї організації. Як багато енерґії вкладає для цілої громади, як багато обов’язків бере на свої плечі, залишаючи чоловічій половині повно вільного часу, який вони виповнюють яловими дис кусіями над ’’принціпіяльними” справами. Робимо то без слова признання. На Конвенції не було ні одного представника загальної преси. Вона ж має тримати увагу на живчику життя громади. За тиждень діста ли ми наше власне звідомлення. Мені пригадалася співанка наших ґаздинь: ’’Випила, вихилила, сама се бе похвалила....”. Дітройтська "криза” і двобій параграфами стату ту відсвіжив в моїй пам’яті подібну ситуацію на ко трімсь З’їзді у Львові. Централя мусіла розв’язати одну Філію щоб зберегти здоров’я Т-ва. (Богу дяку вати тим разом не було аж так трагічно). Вже тоді мали ми здібних, красномовних адвокаток, які обо роняли слушну рацію. Камінна Леся в Клівлендськім парку наче усміх нулася коли залога трьох автобусів і декілька авт оточила її з квітами і пошаною і набирала від неї си ли і наснаги на дальші дні і роки двигати тяжкий ка мінь на "круту гору крем’яную”. Я дивувалася, що хоч багато жінок виїхало в не ділю, в понеділок заля нарад була все ще повна і де легатки уважно слідкували за змістом кожної резо люції, свідомі що це не записаний папір, а зміст і на прямні праці на наступні три роки. Щирі бажання і тихі молитви сили і витривалости для нової Управи лишали делеґатки, для яких стелилася не раз і 12-го- динна їзда автом, а для деяких гуділи вже мотори потужних літаків. Я вдячна доням і внучкам, які пе реконали мене розірвати павутиння старости і від молодитися в Клівленді. С. Б. ’’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1987 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
