Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАТИ СТРАДНИЦЯ ВОЛОДИМИРА ЗАРИЦЬКА Посмертна згадка Володимира Зарицька народжена 19-го ж овтня 1892 р. померла 30-го липня 1986 р. Volodymyra Zarycka was born October 19, 1892 and died July 30, 1986. 30-го липня 1986 року померла у Львові Воло димира Зарицька, вдова по бл.п. професорові Ми- ронові Зарицькому, визначному математикові, нау ковцеві й мати сл.п. Катрусі Зарицької-Сороки, геро їні нашої доби. Володимира Зарицька народилася 19-го жовтня 1892 року в селі Бариші, коло Бучача. Там батько був настоятелем, а Володимира, яку кликали дома Дзюня, була наймолодшою дочкою в родині. Батько помер, коли Дзюня була ще малою дитиною. Щоб дати дітям потрібну освіту, мати переїхала з дітьми до Бучача, і там Дзюня ходила до початкової школи. Учительський семінар закінчила у Львові. В 1913 році вийшла заміж за професора Мирона Зарицького, який учителював в той час в середніх школах, спочатку в Коломиї, а відтак в Тернополі. В Коломиї 3-го листопада 1914 року, народилася їх єдина доня, Катруся, яка в Тернополі закінчила на- родню школу і дві гімназійні кляси. До Львова пере їхали Зарицькі в 1924 р. і там проживали вже до своєї смерти. Професор помер 19-го серпня 1962 p., а св.п. Володимира — 30-го липня 1986 на 94-му році страдницького життя. Залишила у смутку внука Богдана Сороку, зна ного маляря-графіка, з дружиною Любою і дві пра внучки — Соломійку й Устю. Похована на Личаків- ському цвинтарі у Львові, в родинному гробівці. Тяжке було життя св.п. Володимири, бо її дочка Катруся, 31 рік перебувала в ув’язненні в польській, а відтак в большевицькій тюрмах. Тож змістом життя матері була турбота про життя її дочки й маленького внука, який уродився в тюрмі і перших 9 місяців свого життя провів разом з мамою в тюремній келії. Треба було допомагати їм харчовими пакунками. Хто пригадує собі тюрму на Казимирівській вулиці у Львові, тому завжди стане перед очима довга черга тих, що приносили пакунки в’язням, а між ними перед віконцем передач завжди стояла Мати-Страдниця — Володимира Зарицька. Під час німецької окупації Львова Володимира опікувалася дочкою Катрусею і маленьким внучком, бо зять Михайло Сорока був уже тоді на засланні в Сибірі. Опіку над внуком перебрала бабуся, заби раючи дитину з в’язниці, ще в останніх днях перебу вання большевиків у Львові, бо згідно із совєтськими вимогами дитина могла перебувати разом з матір’ю в тюрмі до 9-ти місяців. З роки присутности німців у Львові, жили За рицькі разом в своїй хаті, а коли большевики вдруге ’’визволили” Західню Україну, Катруся пішла в під пілля і стала організаторкою Червоного Хреста в УПА і зв’язковою Головного Командира УПА ген. хор. Тараса Чупринки. Внуком опікувалася сл.п. Во лодимира. В 1947 році большевики арештували Катрусю на вулиці Ходорова, і тоді в перестрільці її тяжко пора нили. Розійшлася вістка, що вона загинула. Провід УПА видав навіть посмертну летючку про її загибіль і впродовж 5 років ніхто, ані родина, ані організація не мали вістки про неї. Щойно по 5-тьох роках
Page load link
Go to Top