Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІДІЯ ГЛАДКА ПЕРЕДКОНВЕНЦІЙНІ ДУМКИ Стараннями Конвенційного Комітету СУА Округи Огайо, почалася вже підготовка до 21-ої звичайної Конвенції СУА, яка відбудеться від 22-го до 25-го травня ц.р. у Клівленді, Огайо. Тоді, коли Конвенційний Комітет займається технічною підготовкою та підбором програми для успішного переведення конвенції — нам, загалові членства СУА, слід призадуматись і розглянути всі проблеми пов’язані з дотеперішньою і майбутньою діяльністю нашої організації. Протягом 60-ти річного існування, завдяки своїй конструктивній праці для загального добра україн ської спільноти, СУА став одною з передових і най- сильніших організацій у цій країні. У 80-их роках ми відзначили 100-ліття українського жіночого руху та 50-ліття першого Жіночого Конгресу в Нью-Йорку, на якому створено СУА. Під час відмічування тих двох великих подій, ми мали нагоду обміркувати минуле українського жіно чого руху та усвідомити собі його ідеологічні зало- ження і його ролю у нашому суспільстві. Засновниці українського жіночого руху, в початках брали за зра зок ідеї світових жіночих рухів, себто емансипацію жінки в загальному. Проте скоро виявилося, що українські жінки мають свої окремішні проблеми і завдання, які не дозволяють нам обмежитися тільки до боротьби за рівноправність. Політичний стан на українських землях визначував потребу скріплення національної свідомости, піднесення економічного стану та участи у суто політичній діяльності в бо ротьбі українського народу за державну незалеж ність. Ролю української жінки піднесено до рівня ролі громадянки, яку так вірно схопила Мілена Рудниць- ка у своєму кличі до молодих жінок: "Будьте грома дянки у ваших родинах, а матерями у ваших грома дах”. Цей клич залишився актуальним по сьогод нішній день. По Першій світовій війні в наслідок утрати української державности, українські жічо- чі організації перестали існувати на східніх і центральних областях України. їх діяльність мож на було вести далі лише на Західніх українських землях, у країнах Західньої Европи і за океаном. Зокрема у Галичині, Союз Українок дійшов до вершка свого розвою, гуртуючи у своїх рядах жінок усіх суспільних верств, різного віку та рівня освіти. Після Другої світової війни прийшла ліквідація українських жіночих організацій також і на Західніх українських землях. Діяльність цих організацій про тягом останніх сто років була диктована історич ними подіями, які рішали про долю українського на роду і визначали напрямні для діяльности україн ських жіночих організацій. Українські жінки, які тому більше, як півстоліття дали початок СУА почувалися відповідальними за збереження українських родин, національних тради цій та головним чином збереження української мови і стримування асиміляції. Далі засновниці СУА почувалися частиною ук раїнського народу на рідних землях, започаткову вали чи включалися в акції допомоги землякам на рідних землях. Такими допомоговими акціями були матеріяльна допомога після Першої світової війни, допомога потерпілим під час повені в Галичині, по літичні акції охорони українського населення в часі т.зв. ’’пацифікації" на українських землях під Поль щею, допомога жертвам Великого голоду на східніх і центральних областях, а вкінці політична і ма теріяльна допомога тим, які в наслідок Другої сві тової війни мусіли залишити рідні землі та переїхати до країн за океаном. Ці всі допомогові акції СУА, які спершу були радше спонтанного характеру, згодом перетвори лися у свідому, пляновану акцію у формі окремої ре- ферентури суспільної опіки при СУА. Завдяки жер тводавцям із США, Канади та Австралії ця ділянка розгорнула стипендійну допомогу українським сту дентам у Південній Америці і в Европі. У 1986 р. при ділено 716 стипендій на суму понад 140,000 долярів. Це є найкращий доказ великої, конструктивної праці СУА. Крім політичної і допомогової акцій, СУА спря мовує свою увагу на збереження української родини і її традиції як і української мови в особистому і гро мадському житті. В тій цілі СУА зайнається народнім мистецтвом, що знайшло свій вияв у створенні Укра їнського Музею в Нью-Йорку. Український Музей протягом 10-літнього існу вання поширив свою діяльність на ділянки образо творчу та історичної документації. Завдяки жертвен- ній праці та професійному знанні своєї управи, Укра їнський Музей в Нью-Йорку став передовою україн ською установою, яка збуджує заінтересування і по див чужинців у цій найбільшій у світі метрополії. Єдиною перешкодою у дальшому розвої Україн ського Музею є брак відповідного приміщення. Те пер саме розгортається акція збирання фондів на придбання репрезентативного дому для Музею. В акції тій СУА займає передове місце, бож Україн ський Музей в Нью-Йорку, це велика ціль і завдання, які повинні мобілізувати нас усіх до посиленої діяль ности. Небувалий натиск ворога на рідних землях, ни щення українських історичних і культурних надбань, безоглядна русифікація і поступова асиміляція в країнах поселення, а рівночасно намагання різних
Page load link
Go to Top