Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ! ДВАДЦЯТЬ ДРУГОГО СІЧНЯ Відкіль з’явилося, взялось давно забуте і закляте? Яке це било джерело води живої? — Не вгадати. Так на руїні з лихоліть яріє ранньою весною квапкий препишний буйноцвіт і дивини, і звіробою. Із небуття, з-під клятьб сторіч, неначе крокус із-під снігу, воскрес народ ураз, за ніч й до сонця підійняв лодигу. Поглянеш: вколо ще зима, ще прийде сніговій сердитий. Дарма, дарма, усе дарма! — Народ воскрес, щоб жити, жити! Там, як сонце — вір-не-вір! — Ярославів княжий двір, небо — голубий намет, празник — лицарський бенкет. Не бенкет, а бій і змаг, а спонука до звитяг: за князівну в жар-парчі, в золотому обручі! Звик Гаральд до бур і лих, звик до кличів бойових. І чарує знов і знов брязкіт січ, і гук, і кров. І чарує над життя потяг серця до звитяг і князівна в жар-парчі, в золотому обручі. Та князівна в жар-парчі, в золотому обручі Все помітує ярлом А над озером Сванґільд вовни тче пухнасту біль і під нитки коломіть все гадає: лишка, чіт?... Зібрані твори. Видання Організ. Українок Канади. Торонто, 1983 Щастя бажаємо рідним, друзям, знайомим не тільки з Новим Ро ком, але при різних нагодах. Бажаємо напевно щиро, але ледве чи хтось з тих, що бажають і з тих хто бажання приймають, призаду- матися над тим, яке значіння має це слово, що воно таке це ’’щастя”. Навіть саме слово ’’щастя” має різні поясйення у словнику, як ось: ’’стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення і безмежної радости”; або теж: ’’здобуття якогось бажаного осягу”, або: "мати щастя — бути учасником якоїсь незвичайної події чи бути знайо мим і з незвичайною особою”. Сьогодні хочеться говорити про щастя, як задоволення життям, щастя про яке мріємо, таке, яке може дати людині безмежну радість. Уяву про таке щасливе життя, людина переважно виробляє собі вже в ранньому віці, в молодечих роках свого життя. Залежить ця уява від середовища і обставин, в яких молода людина росте й дозріває до самостійного життя. Ці роки можуть зродити прив’язання до оточення, любов до рідних, до спільноти, до людей і це буде впливати на форму вання поняття про щасливе життя, мрію про щастя. Можливо, що лю дина вибере інший, новий шлях до цього щастя, але поняття про нього буде носити слід того чим наповнились душа, розум і серце молодої людини. Важкі переживання у молодому віці можуть навпаки зродити нехіть до того чим виповнена була молодість, зродити бажання жити іншим життям, шукати інших цілей. Тоді теж виникає інше поняття, інша уява про щастя в житті людини. Важкі матеріяльні умовини можуть зродити мрію про багатство, як образ щасливого життя. Але в сьогоднішньому світі навіть ті, яких мо лодість проходить у повному добробуті, легко можуть впасти жертвою поняття щастя, як однозначного, ідентичного з багатством. Перед на шими очима, особливо за посередництвом телевізій і фільмів, пересу ваються образи зі світу багачів, а для безкритичних, молодих глядачів, може цей світ безмежного багатства стати рівнозначним із поняттям безмежного щастя. Хоч у сценах з життя багатих людей немало таких ситуацій і подій, які далекі від правдивого щастя, сповнені душевних терпінь, розчарувань, ненависти замість любови, то для глядачів їхні душевні терпіння потапають у блеску зовнішніх матеріяльних роз кошів. А коли хтось і з молодих людей вибере раз як ціль свого життя, образ щастя — багатство, то на тій дорозі важко зупинитися, бо все буде ще хтось багатший за нього кому він завидуватиме, кому і хоче дорівнювати. Американський соціолог і психолог Ерік Фромм назвав одну зі сво їх книжок "То have or to be?” тобто ’’Бути чи посідати (мати)”. Це не значить, що тільки вбогі можуть бути вартісними людьми, але маєток у повноцінної людини є середником, способом життя, а не його ціллю. Іван Франко писав: Лиш хто любить, терпить, В кім кров живо кипить, В кім надія ще лік, Кого бій ще манить, Людське горе смутить, А добро веселить, — Той цілий чоловік. Якщо можливе щастя на землі то воно пов’язане зі здібністю лю бити людей, батьківщину, світ. Любити і бути любленим — це запорука щастя. Воно не завжди вистелене шовком, але воно дає силу пережи вати труднощі, які доля може поставити на нашому життєвому шляху. У поезіях ув’язнених поетів раз-у-раз натрапляємо на вияви того, що да вало їм силу видержати, нести життєві тягарі, важкі понад людську уяву. Це була любов батьківщини, любов людей. У. Л. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top