Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Маркос проголосив вибори в листопаді 1985 р. і опозиційна партія звернулася до Коразон, щоб вона кандидувала на пост президента. Архиєпископ Ма нілі кардинал Сін намовляв її прийняти номінацію і явно заохочував нарід до опозиції проти Маркоса. Коразон стала символом, а врешті і провідником ре волюції. Під час 45 днів передвиборчої кампанії її дорадники спершу писали для неї промови, але це ніяк не вдовольняло її. Вона відкинула їх і говорила до народу так, як диктувало їй серце. Вона усамос- тійнилася і мала свою програму, як змусити Маркоса уступити. Маркос старався пошахрувати вибори та ким очевидним способом, що нарід проголосив Ко разон Акіно своїм новим президентом. Помогли в тім два найважливіші чинники у філіпінськім су спільстві: церква (85% філіпінців є католиками) і вій сько. Міністер оборони Енрілє, едукований в Гар варді, і генерал Рамос разом з 230-тисячною армією перейшли на бік Коразон і проголосили, що вона має мандат народу і правно виграла вибори. Маркос не здавався. Тоді Коразон проголосила всенародне повстання, бойкот торгівлі, банків, се редників інформації, протести і демонстрації. Теле візійна станція перервала промову Маркоса і стихій ний патос огорнув багатотисячну юрбу, яка кричала: ’’Корі, Корі”. Не було вже повороту до минулого, на стала нова ера для Філіпін. Чотириденна демокра тична революція здивувала світ, який не вірив, що це могло статися без внутрішньої війни. 68-літній Мар кос, змучений, з набряклим лицем, був змушений покинути свій край по 20-літній президентурі. Доко нала цього тендітна, тиха жінка з тоненьким голо сом, про яку він з погордою говорив, що вона не має формальних кваліфікацій і хай краще займається ха тою. Але ті вибори це була боротьба добра зі злом, боротьба народу проти узурпатора, безправної вла ди і насильства. Коразон була символом і провідни ком народніх змагань. У своїй присязі як новий пре зидент Філіпін вона сказала: ”Я беру владу в ім’я філіпінського народу і прирікаю створити уряд, що буде боронити правду, справедливість, мораль, ети ку, свободу й демократію”. Філіпіни, величиною дещо більші від штату Не- вади, це край з 400-літньою еспанською к о л о н іа л ь н о ю традицією і новішими американськими вплива ми. З давніх давен китайські старі роди творять значну частину багатої економічної олігархії. Родин ні традиції і зв’язки грають велику ролю і обов’я- зують в особистім житті. 56 мільйонів філіпінців жи ве на одинадцятьох найбільших островах. Філіпіни це аґльомерат островів і племен із 86 мовами і дія- лектами. 70% людей живе поза містами і в злиднях. Столиця — Маніля має 8 мільйонів мешканців. Хоч філіпінці бажають демократичного устрою, їм дуже відповідає сильний провід. І такого проводу вони очікують від Коразон Акіно. Перед нею є вели кі завдання. Вона створила тимчасовий уряд, прого лосила пляни нової конституції з двопалатною зако нодавчою управою і намітила парляментарніта льо- кальні вибори. До помочі покликала найкращих фа хівців у різних ділянках державного управління, включаючи деяких членів опозиції. Не одні її рішен ня це гра повна риску, але вона систематично при ступила до здійснювання своїх передвиборчих обі цянок. Найбільше рисковним і спірним було звіль нення політичних в’язнів включно з провідником і засновником місцевої комуністичної партії. Обіцяла членам комуністичних з’єднань вишкіл і працю, якщо вони того забажають, а також запропону вала їм добру заплату за їх зброю, яку вони відда дуть. Однак зазначила, що вона силою буде проти ставитись тому хто наважиться загрозити цьому дійсно демократичному урядові, або наважиться ни щити традицію і культуру, включно з вірою в Бога. Запевнила вільну торгівлю, призначила нових суддів, підтвердила право на американські бази до 1991 року згідно з попередньою умовою. Створила комісії для людських прав, для дослідження вбив ства її чоловіка, для повернення награбованого Мар- косом майна. (Його річна платня як президента була 5700.00 дол., а майно його і його прибічників оціню ють на два більйони долярів). Стан країни є жахливо критичний. Держава має 27 більйонів боргу і сам процент від боргів є 1.7 біль йонів річно. Майже половина з 21 мільйона праце здатних людей є безробітна. Життєва стопа є жалю гідна, корупція і політичні зловживання широко роз повсюджені. На південних островах тривають далі заколоти комуністичних з’єднань. Це т.зв. нова на- родня армія, що нараховує від 16 до 20 тис. людей. До виконання всіх тих пекучих і важких завдань новий уряд під проводом Коразон Акіно поробив перші кроки. Вірна своїм принципам і ідеалам жінка здобула довір’я і любов свого народу і подив цілого світу. її уряд перетривав перші найтяжчі місяці і дав народові надію на нове, краще життя. Ой коляда, колядиця! Дайте маку і кутиці. Як не дасте, откажіте, Моїх ніжок не знобіте. Мої ніжки невеличкі, Покупіте черевички, Черевички самішнії, А пальчики білянії. Ой коляда, колядень! Як уночі, так і вдень! Я уночі не піду, Бо собачки нападуть, Колядички одберуть. Коляда, коляда, Дай, дядьку, пирога! Як не даси пирога, Візьму вола за рога Та виведу на моріг, Та виломлю правий ріг. У ріг буду трубити, Волом буду робити. Хвостом буду поганять Та на гречку орать. Добрий вечір!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
