Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наприкінці 1986 р. журнал "Тайм” визнав Коразон Акіно — жінкою року. МАРІЯ ХРАПЛИВА КОРАЗОН АКІНО Жінка, м ати і президент держави Коразон (Corazon Cojuangco) народилася 25-го січня 1933 р. в родині власника цукрових плянтацій, патриція китайської політичної династії. Дід по сто роні мами був філіпінським сенатором. Виростала Коразон в достатках, оточена слугами. Мати її вдер жувала дисципліну між дітьми, які були виховувані в католицькім дусі і в приватних католицьких школах, де було m o tto : ora et labora — молись і працюй. Ма ючи 13 літ Коразон закінчила місцеву школу і поїха ла до Америки для дальшої науки в школах ведених монахинями у штаті Нью-Йорк. Предмети її спеція- лізації були математика і французька мова. По сімох роках і одержанні диплому вернулася на Філіпіни до Манілі, де студіювала право. Там пізнала Беніґно Акіно, який тоді був кореспондентом газети. Він освідчився їй, але вона хотіла спочатку скінчити студії. Родина Бенінґо належала до політичної й економічної олігархії, яку усунув від впливів Маркос. Беніґно був імпульсивний й непокірливої вдачі й обидві родини рішили, що практична і послідовна Корізон буде мати добрий вплив на нього. Молоде подружжя переїхало з Манілі на провін цію Тарлак, де обидві родини мали свої плянтації. Довколишні джунґлі були повні комуністичних з’єд нань. Уже, маючи першу дитину, Коразон агітувала за вибір її чоловіка на урядовий пост. Його амбіції були діпнятися самого вершка влади. Коразон жар тівливо каже, що її чоловік як мужчина був шовініст і ніколи не хотів признати, що жінка могла б йому у чимсь допомогти. Вона й не очікувала признання, бо була занята вихованням п’ятьох їхніх дітей. Була ща слива надіючись, що в майбутньому їхній труд увін чається успіхами. І дійсно, її чоловік займав щораз то вищі пости: 1961 р. став губернатором, а 1986 р. сенатором від ліберальної партії. Але події поплили іншим руслом. В 1972 р. пре зидент Маркос запровадив воєнний стан і арештував Беніґно, який тоді був провідником опозиції і май бутнім кандидатом на президента держави. Настали дуже критичні часи для Беніґно і побоювання за йо го життя. Під час його сім і піврічного ув’язнення до велося його дружині не раз шукати його по різних тюрмах, не знаючи навіть, чи він ще живе. Врешті вдалося їй відшукати його. Він вже не був колишній "герой”, а став смирним християнином і заплакав, як побачив жінку. Якось удалося Коразон дістати до звіл, щоб перенесли його до в’язниці в Манілі. Там вона і діти відвідували його часто. Коразон почала писати до часописів і так боротися за його звільнен ня. Беніґно став політичним мучеником в очах на- родніх мас. У кінці Маркос відкликав його еґзекуцію і 1980 р. дозволив йому навіть виїхати до Америки для лікування хворого серця. В Бостоні їх родина прожила три роки. Це були щасливі роки, не зва жаючи на те, що, як каже Коразон, вона перший раз в житті мусіла займатися невдячною хатньою госпо даркою. Беніґно був безпечний, але політично не мав значення. Незаспокоєна амбіція штовхала його до дії. Він подорожував, був у Ливані і Нікараґуа і мав пляни переконати Маркоса привернути демо кратію. Не зважаючи на перестороги дружини він таки вернувся до Філіпін. Вона і діти мали приїхати згодом. Всі їх пляни були перекреслені, коли 21-го серпня 1983 р. Беніґно був застрелений, як висідав з літака в Манілі. Його смерть стала бумеранґом для Маркоса, бо була трагедія не тільки для родини, але і для всього народу. Слідство, яке повели урядові чинники, не покарало убивцю, бо мовляв, це був ко муністичний висланник, якого охорона зараз же за стрелила. Народом сколихнуло стихійне "досить”. Досить насильства, обманів, терпінь і надужить. Під час маніфестаційного похорону Коразон промовля ла до народу. Це її звернення передала католицька радіостанція. Тоді Коразон побачила, що вона не са ма, що так само відчуває цілий нарід. І вона немовби перемінилася у нову Коразон, яку народ кликав ’’Корі”. Знімка: Діяна Валкер Коразон Акіно Corazon Aquino Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
