Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
М ІЖ СВОБОДОЮ, ПРАВОМ А СВАВІЛЛЯМ. Часто чуємо фразу: ’’Америка — вільна країна, мені вільно робити що хочу, діяти, як хочу!" Чи воно дійсно так?! Чи можлива була б така країна, де кожний міг би робити що і як хоче? Країна, у якій людина брала б до уваги тільки свої особисті забаганки, не оглядаючись на інших, на спільне до бро?! Ми не раз читали й писали про те, що найважчим даром людини є вільна воля, якою наділив її Гос подь. Найтяжчим тому, що свобода рішати й діяти накладає на людину відповідальність за вчинки, на віть за почування, які плекає. Erich Fromm (Еріх Фромм) — соціолог і психолог у книзі ’’Escape from Freedom” уже в самому наголов ку говорить про те, що людині інколи вигідніше під датися під чийсь провід, узалежнити себе від рішен ня інших людей, бо тоді відповідальність за вчинки спадає на них. Але навіть тоді, коли людина не хоче піддатися цілковито під керму інших людей чи установ, то вона разом з тими, з якими живе і діє, мусить уклас ти якісь правила, які нормують її відношення до ін ших, чи окремих осіб чи спільноти. Це облегшує не тільки взаємовідношення людей, але їх суспільні стосунки. СШ А відзначає 200-ліття Конституції, яка окреслила права і обов’язки громадян. Американці горді з того, що вони самі ухвалили свою Консти туцію; усюди читаємо напис: ”We the People” — ”Ми народ”. Народ вирішив, яким правам будуть грома дяни підчиняти свої вчинки, а що держава дасть їм. Очевидно за 200 років змінився світ. Наукові винаходи, особливо точні науки і техніка, комуніка ція, також розвиток суспільних наук, а навіть філо софія вплинули на спосіб життя людини, громади, спільнот. Конечним стали доповнення, окремі закони в різних ділянках життя тощо. Але їх суть не змінилася, вони далі мають служити людині у їх вза єминах з іншими людьми, а теж у відношенні до дер жави, якої вони є громадянами. Громадяни повинні знати й розуміти, чого очікує від них держава, як мають поступати, щоб вона могла розвиватися й запевнити їм безпеку та відповідні умови для життя, розвитку, науки тощо. Отож у вільній країні людина може свобідно діяти, але все ж таки в рамах обов’я- зуючих законів, інакше свобода замінилася б у сва волю. Знаємо, що є держави, яких конституція запев няє громадянам свободу переконань, віровизнання, свободу слова, а народам право виступити із союзу, рішати про свою долю, але все це остається тільки на папері, на словах. На ділі за самі тільки переко нання, які не подобаються правлящим, людей кара ють, переслідують, віддають до божевільні, нищать фізично і психічно. ПОКИ НЕ ЗАПІЗНО... Коли знаєш ніжну вістку, Коли маєш тепле слово, Не чекай аж призабудеш, А сьогодні прошепчи. На невисловлене слово, Довго призабуті звістки, Лист невиспаний ніколи, Невитрачену любов — На них ждуть серця зболілі, Може й рідні вижидають; Покажи, що за них дбаєш Поки не запізно ще... Переклад — Анна Максимович Не тільки держави, але різні суспільні групи, організації, об’єднання укладають свої правильники, статути. Людина має свободу рішати, чи хоче до да ної організації належати, чи ні. Але коли вже є чле ном даної організації, повинна достосовуватися до її правильників, статутів. Ми можемо старатися впро ваджувати додаткові правила, але поки тих змін не прийнято, мусять усі достосовуватися до тих, які іс нують. В Америці, треба пам’ятати, існує рамовий правильник т.зв. ’’Роберс рулс”, який подає загально обов’язуючі правила, згідно з якими можна вести ор ганізацію, укладати свої правила. Навіть у приватному житті, у сім’ї, в товариських співвідношеннях існують деякі правила, які ми звикли називати правилами ’’доброї поведінки". Вони не писані, хоч про них інколи пишуть, а затвер джені довгими віками практикою, традицією, куль турою побуту, яку передають покоління поколінням. Спосіб поведінки, відношення дітей до батьків, пошана для чужих поглядів, панування над негатив ними відрухами, все це і багато більше входить до цього неписаного кодексу. Він облегшує співвідно шення людей. Скільки ж злого може вчинити слово, яке ми сказали під впливом хвилевого настрою! Скільки ж доброго може зробити вияв співчуття, простягнена ввічливо рука. Інколи більше душевної сили треба на те, щоб на образу зареагувати вибач ливою усмішкою, замість гнівного слова. А ввічли вість буває у деяких осіб просто привичкою, звичай ним відрухом. Основою усіх тих правил доброї поведінки і навичок ввічливости мусять бути любов до людей взагалі, охота розуміти інших. Такі привички може людина у себе виплекати, а повинна плекати їх в ро дині, у цій суспільній клітині, яка є зародком, пер шим звеном у всіх надбудовах, школі, громаді, аж до народу-нації. Узброєна у звичку ввічливого відно шення до інших людина легше пройде свій життєвий шлях. У.Л. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1987 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
