Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРІЯ Б АР АГУ PA КАТРЯ ГРИНЕВИЧЕВА, ПИСЬМЕННИЦЯ, ЯКА ЖДЕ СВОГО КОЛЮМБА — КРИТИКА-ВІДКРИВЦЯ Katrya Hrynevycheva Катря Гриневичева "Раз добром налите серце, ввік не прохолоне"... Т. Шевченко Це глибокодумне сказання Тараса Шевченка вміщає в собі незаперечну істину, яка нераз виправ дала себе в реальному житті і знайшла потвердження в конкретних випадках. Живим прикладом здійснен ня цієї істини є Катря Гриневичева, про яку літера турознавець і критик Володимир Дорошенко висло вився: ’’Катря Гриневичева належить до найвизнач ніших постатей української літератури, займаючи в ній місце поруч таких наших знаменитих жінок-пись- менниць як Марко Вовчок, Леся Українка і Ольга Ко- билянська”. Коли б ця істина не здійснилася — ”ми не мали б — за словами В. Дорошенка — жінки, яка хотіла бути європейкою українського роду й досягнула того. Гриневичеву можна назвати без перебільшення най більш освіченою жінкою в Галичині. Була вона справ ді репрезентативною постаттю в західньо-українсь- кому світі й сміло могла заступати наше жіноцтво перед культурним світом. До пари її духовим прикме там була її фізична поява — вона виглядала як кня гиня, вся її поведінка була небуденна, а перейнята якоюсь урочистістю. Вона не ходила, а ступала, не говорила, а прорікала. Навіть у буденній розмові не була буденною, а наче святковою. Це випливало з стилю її життя, з її вдачі, з глибокої всебічної освіти, з письменницького таланту й мистецького обдару вання” . Стільки В. Дорошенко. Щоб зілюструвати процес діяння цитованого Шевченкового вислову, треба познайомитися з спе цифічними, унікальними обставинами пробудження й визрівання та завершення росту національної сві- домисти письменниці, конкретно — пізнати найваж ливіші моменти її біографії. Катря Гриневичева народилася 19-го листопада 1875 р. в Винниках к. Львова в сім’ї державного службовця Василя Банаха й Марії з Кубаїв. Тут про вела свій дитячий вік і тут в її тямку вбився один епізод, який запав глибоко в її душу і, хоч на довший час був приспаний, то під впливом сприятливих об ставин проснувся, усвідомився і в хвилюючому пси хологічному процесі сконкретизувався. Про цей по- трясаючий процес Катря згадує в своєму спогаді "Нестерті сліди”. В родині Банахів зберігався майже 200-літній стародрук, святість роду — крем’янецько-печерська книга п.з. ’’Народовіщання”, а в ній розділ п.з. ”По- уки”. В тому розділі був для майбутньої письменниці замкнений ’’дороговказ правоти й чести та наче ско ване в бурштині жевріло дуже старе слово”. І ця ’’безмовна , мертва, здавалося б річ, мала стати чу додійним радієм, який зберіг запроторену на чужині сім’ю Банахів від чужого заливу”. Сталося так, родина переселилася до Кракова й тут серед шовіністично наставленого польського оточення мала Катря стала жертвою денаціоналіза- ційного процесу. Діяли в тому напрямі ціле оточення, школа, товаришки, історичні традиції й пам’ятки старовинної польської столиці, королівський замок Вавель із його скарбами, творами мистецтва, пере казами. І Катря знала про Вислу, але не знала про Дніпро, знала про польський Вавель, але не знала про його український відповідник — Львів. І ось у її підсвідомості відзивається книга ’’Народовіщання”, яку батько читав донці в неділі й у свята. І це був перший крок пробудження в неї загубленої націо нальної української свідомости, перший відзвук” раз добром налитого серця”... Незабаром наступив другий крок у відгуку її приспаного національного сумління. Це знайомство з ’’Академічною Громадою”, в якій гуртувалися укра їнські студенти Ягайлонського університету. Студен ти допомагали збиранням фондів на перебудову й
Page load link
Go to Top