Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРІЯ Б АР АГУ PA КАТРЯ ГРИНЕВИЧЕВА, ПИСЬМЕННИЦЯ, ЯКА ЖДЕ СВОГО КОЛЮМБА — КРИТИКА-ВІДКРИВЦЯ Katrya Hrynevycheva Катря Гриневичева "Раз добром налите серце, ввік не прохолоне"... Т. Шевченко Це глибокодумне сказання Тараса Шевченка вміщає в собі незаперечну істину, яка нераз виправ дала себе в реальному житті і знайшла потвердження в конкретних випадках. Живим прикладом здійснен ня цієї істини є Катря Гриневичева, про яку літера турознавець і критик Володимир Дорошенко висло вився: ’’Катря Гриневичева належить до найвизнач ніших постатей української літератури, займаючи в ній місце поруч таких наших знаменитих жінок-пись- менниць як Марко Вовчок, Леся Українка і Ольга Ко- билянська”. Коли б ця істина не здійснилася — ”ми не мали б — за словами В. Дорошенка — жінки, яка хотіла бути європейкою українського роду й досягнула того. Гриневичеву можна назвати без перебільшення най більш освіченою жінкою в Галичині. Була вона справ ді репрезентативною постаттю в західньо-українсь- кому світі й сміло могла заступати наше жіноцтво перед культурним світом. До пари її духовим прикме там була її фізична поява — вона виглядала як кня гиня, вся її поведінка була небуденна, а перейнята якоюсь урочистістю. Вона не ходила, а ступала, не говорила, а прорікала. Навіть у буденній розмові не була буденною, а наче святковою. Це випливало з стилю її життя, з її вдачі, з глибокої всебічної освіти, з письменницького таланту й мистецького обдару вання” . Стільки В. Дорошенко. Щоб зілюструвати процес діяння цитованого Шевченкового вислову, треба познайомитися з спе цифічними, унікальними обставинами пробудження й визрівання та завершення росту національної сві- домисти письменниці, конкретно — пізнати найваж ливіші моменти її біографії. Катря Гриневичева народилася 19-го листопада 1875 р. в Винниках к. Львова в сім’ї державного службовця Василя Банаха й Марії з Кубаїв. Тут про вела свій дитячий вік і тут в її тямку вбився один епізод, який запав глибоко в її душу і, хоч на довший час був приспаний, то під впливом сприятливих об ставин проснувся, усвідомився і в хвилюючому пси хологічному процесі сконкретизувався. Про цей по- трясаючий процес Катря згадує в своєму спогаді "Нестерті сліди”. В родині Банахів зберігався майже 200-літній стародрук, святість роду — крем’янецько-печерська книга п.з. ’’Народовіщання”, а в ній розділ п.з. ”По- уки”. В тому розділі був для майбутньої письменниці замкнений ’’дороговказ правоти й чести та наче ско ване в бурштині жевріло дуже старе слово”. І ця ’’безмовна , мертва, здавалося б річ, мала стати чу додійним радієм, який зберіг запроторену на чужині сім’ю Банахів від чужого заливу”. Сталося так, родина переселилася до Кракова й тут серед шовіністично наставленого польського оточення мала Катря стала жертвою денаціоналіза- ційного процесу. Діяли в тому напрямі ціле оточення, школа, товаришки, історичні традиції й пам’ятки старовинної польської столиці, королівський замок Вавель із його скарбами, творами мистецтва, пере казами. І Катря знала про Вислу, але не знала про Дніпро, знала про польський Вавель, але не знала про його український відповідник — Львів. І ось у її підсвідомості відзивається книга ’’Народовіщання”, яку батько читав донці в неділі й у свята. І це був перший крок пробудження в неї загубленої націо нальної української свідомости, перший відзвук” раз добром налитого серця”... Незабаром наступив другий крок у відгуку її приспаного національного сумління. Це знайомство з ’’Академічною Громадою”, в якій гуртувалися укра їнські студенти Ягайлонського університету. Студен ти допомагали збиранням фондів на перебудову й
Page load link
Go to Top