Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА НА ВЕЛИКДЕНЬ І згадується раз-у-раз мені, як дівчиною ще була малою, вже з Благовіщення війне весною, і благовісточком проходять дні. Такі протеплені і сині, сині! Якось так радісно стає тобі. От котики пухнасті на вербі, сережки бурштинові на ліщині. І йдуть, і йдуть разочком ясні дні, мов хтось бурштинки ниже до намиста. Вже й Великодня ніч. Душі очиста — от по горбах уже горять вогні. Горять і високо, і таємничо. І кинути полінце у жерло, щоб вище й вище полум’я було. й тебе якийсь кревняк-древлянин кличе. Великодній передзвін — писанки і поезії Оксани Лятурин- ської. Вид. Організація Українок Канади ім. Ольги Басараб. Торонто 1987 р. ТВІЙ ВЕЛИКДЕНЬ — МІЙ ВЕЛИКДЕНЬ = НАШ ВЕЛИКДЕНЬ? Кажіть, що хочете, але не люблю коли, як оце те пер, Великдень припадає одночасно за обидвома календарями. Колись всі тужили за тим і тому видається про сто парадоксом, що тепер може бути хтось у нашій спільноті, що не є зовсім тим вдоволений. Таж від довгих років поділ в нашій спільноті на вільних зем лях на т.зв. ’’старий” і ’’новий” календарі був джере лом десятка різних непорозумінь, сварок, а то й роз паду родин, які не могли ніяк порозумітися в тій складній ситуації, де в різних містах парафії, по різ ному святкують. Наша маленька парафія визнала ’’новий” кален дар ще заки поповнили її ми — новоприбулі у п’ят десятих роках і нам не залишалося нічого іншого, як бути одними із перших ’’відступників”, що святкува ли, як тоді говорилося, ”по польському”. Але з кожним роком таких ’’відступників” як ми було більше і вже принаймні вголос ніхто нас не критикував. Діти змалечку якось привикли, що спер шу святкуємо наші свята, а відтак ще раз з близь кими в Нью-Йорку, та здається тільки нам, старшим, все те видавалося дивним і відбирало багато чару та святочного настрою. Бо скажіть, як тут було думати про тих близьких з родини ’’там” на рідній землі, коли Святвечір у нас припадав на 24-го грудня, а Ве ликдень часом навіть декілька тижнів раніше як в Україні, і тільки дуже рідко в цей самий час? З ходом часу, однак, і ті невидні нитки, що в’яза ли нас із рідними в Україні, прорвалися, коли старші члени відходили в кращий світ і не було вже кому навіть згадувати, ”як це було колись”. А діти підросли та звили свої гнізда і щасливим збігом обставини найшли собі подругів життя із та ких родин, що до сьогодні твердо стоять за ’’старим” календарем. І як воно не дивно, але цей календарний поділ, що в інших родинах був не один раз кісткою незго ди, у нас був прийнятий із вдоволенням, бо ніхто нікому не стояв на дорозі. Діти могли перебувати свята спершу в одних, а потім у других батьків, а внуки діставали на Різдво подвійні подарунки. Заковика приходила лише, коли Великдень при падав на цей самий час. Скільки разів таке притра- пилося в останніх двадцяти роках — не пригадую, але, здається, що дуже рідко. Але і коли цього року ми усі ствердили, що свят куємо рівночасно — я ніяк не могла радіти цією од- ністю. Бо як тут практично поділити одну Великодню неділю так, щоб всі були вдоволені, як і коли сніда ти дітям двічі і де відбувати Великодню Утреню, ко ли віддалі, де живуть батьки, такі великі? У висліді треба було неабиякої стратегії, щоб все відповідно вмістити, розділити і щоб всі були сяк- так вдоволені. При тому однак не обійдеться без поспіху, без споглядання на годинник і сидження деяких із членів родини на крайчику крісла, немов птахи на вилеті. А цей постійний поспіх, що переслідує нас у цій країні, є справжнім майстром у тому, щоб відбирати гарний та святочний настрій. Кажіть, що хочете, але не люблю, коли Велик день припадає одночасно... О-КА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top