Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З бігом років ліквідувалися давні Відділи з огля ду на похилий вік членок і від початку 60-тих років провід організації поступово перебирали жінки по воєнної іміґрації. Зміна проводу не принесла зміни, що вказувала б на потребу глибшого зрозуміння ме ти СУА та його місця у громаді. Як згадано раніше, СУА розвивався спонтанно, від самих початків організація керувалася почуван нями, інстинктовним відчуттям потреб громади та далекої батьківщини. За найважливішу ціль своєї ді- яльности членство уважало допомогу потребуючим за океаном і жертвенність на цілі української спіль ноти. Відділи, що постали у повоєнних часах пішли цією самою дорогою. У звітах знаходимо перелік різних імпрез, програм, конструктивних починів, а вкінці зіставлення пожертв на різні цілі. Складаєть ся вражіння, що ці суми це найважливіші критерії вартости праці членства. Протягом 62-ох років існування СУА, Відділи зібрали і видали мільйони долярів, з чого на обов’яз кові вплати та спільні почини припадає не більше як 10 відсотків. Від початку 30-их років провід вказував на необхідність створення фінансової бази організа ції, якої немає до сьогодні. Без відповідних засобів важко було розгорнути широку організаційну діяль ність, а на кожний більший почин, як придбання збірки народнього мистецтва, видавання журналу, участь у міжнародніх жіночих конгресах, видання вибраних творів Лесі Українки в англійській мові, ку півлю будинку у Філядельфії, влаштування Музею, тощо, Управа мусіла кожночасно проголошувати збірки. Слід підкреслити, що на всі ці проекти зло жило пожертви виключно членство СУА, а ’’громада серед якої ми живемо і мусимо її піддержувати” не почувалася до обов’язку взаємности. Минулі десяти ліття вказують, що крім важливої праці в терені, яку виконують Відділи, необхідна є підтримка всього членства для здійснення великих завдань, які не під силу одному Відділові чи одній Окрузі. Управа, свідома відповідальности за дальший розвиток СУА, заініціювала на початку 70-их років акцію ’’фінансової перебудови”, якої вислідом була резолюція XVIII Конвенції у 1978 p., що зобов’язувала Відділи жертвувати тільки на цілі і програми своєї організації. Ця резолюція була необхідна у зв’язку із заходами Екзекутиви для одержання привілею згідно із секцією 501 (с) /3/ податкового закону, яка дозволяє відчислити від доходу пожертви на цілі СУА. Завдяки цьому привілеєві була змога поши рити стипендійну акцію, на яку багато жертводавців вплачують поважні суми. Податковий закон зобов’я зує Головну Управу до нагляду над господаркою Відділів, щоби зібрані фонди були призначені на цілі вказані чартером і статутом СУА. Численні статті, обіжники, доповіді, в яких були вияснені ці справи, не дійшли до свідомости частини Відділів, які все ще складають датки на ціпі різних організацій та установ. Така господарка є не лише порушенням за кону і статуту СУА, на дальшу мету вона обмежує ді яльність організації та підважує її фінансову стабіль ність. Доказом цього є брак фондів на видавання журналу, удержання канцелярії, продовжування зв’язків з американськими та міжнародніми жіночи ми організаціями, упорядкування архіву. Здається, що членство не усвідомлює якою невдячною і зне охочуючою є праця проводу, коли вся його увага мусить зосереджуватися на фінансових турботах і не залишається часу ні сили на плянування дальшо го росту організації. Здається, що причиною наших недоліків є брак з’ясування ідеології самостійної жіночої організації. Ідеологія це систематичне оформлення концепцій, що характеризує самовизначення народу, політич них угрупувань, суспільних шарів, різних груп та організацій. Ідеологія є дороговказом дії організації, вона стає підставою намічення пріоритетів, ближчих і дальших цілей та програми, що ведуть до здійснен ня мети. Коли організація не осмислить своєї ідео логії, вона часто сходить на манівці, її дія стає ви падкова, залежна від того, як її члени чи окремі клі тини розуміють ціль своєго існування. Ідеологія, що з’ясувала б потребу існування жі ночої організації, її відмінність від других та її рівно- рядну ролю у громаді, дала б членству почуття вар тости власної праці та спонукала б до цілеспрямова ної діяльности. Український жіночий рух постав і розвивався протягом півстоліття на ріднім ґрунті. Після закінчення Другої світової війни, всі українські землі стали частиною УРСР, залізна заслона відгородила наш народ від західнього світу. Жінкам, яким поща стило жити у вільних державах, припав обов’язок і привілей продовжувати ідеї і традиції українського жіночого руху. Олену Лотоцьку, співзасновницю і довголітню голову СУА, можна уважати за першого носія цієї місії. Насувається питання чи ми сьогодні виконуємо наші важливі завдання, чи з чистим сум лінням можемо уважати себе за послідовниць видат них постатей минулого. Це питання стоїть перед нами, найстаршою і найбільшою самостійною жіно чою організацією у вільнім світі. Ця престижева по зиція в суспільстві, це ще один момент, що зобов’я зує нас оформити ідеологію нашої організації, як носіїв українського жіночого руху поза межами бать ківщини. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
