Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
обмежувалися до пожертв на українські школи. Започатковано зв’язки з американськими жіно чими організаціями, які зчасом відкрили дорогу до участи у міжнародніх конгресах. У другій половині 30-тих років виникла потреба власного пресового органу у США як трибуни укра їнського жіноцтва та зв’язку з членством, а теж фінансової бази для дальшої розбудови організацій ної сітки та здійснювання спільних починів. У цій стадії, коли організація ставила початкові кроки, скристалізувалися принципи самостійности, понадпартійности і релігійної толерантности, якими СУА кермується до сьогодні у своїй діяльності. З ростом числа Відділів у більших українських осе редках, вони об’єднувалися для спільних починів чи імпрез і тим самим започаткували триступневу структуру СУА. Тоді теж зарисувалася програма організації, яка йшла по лінії культурній, освітній, народнього мистецтва та харитативній. Листовний зв’язок із Союзом Українок у Львові і жіночими орга нізаціями у Празі, а також приїзд Олени Кисілевської до США у 1929 p., її поїздки по Америці і дискусії з проводом СУА, спричинилися до пожвавлення праці. Галицька преса, зокрема "Жіноча доля", була джерелом інформацій про події в Галичині і в Укра їні. Вибух Другої світової війни перервав зв’язок з Галичиною. Перестав існувати Союз Українок, у Празі німецька влада розв’язала українські жіночі організації. Активність СУА у наступній декаді від 1940-го р. до 1950-го р. не припинилася, а брак кра йової жіночої преси приспішив появу власного пре сового органу. Спершу це були ’’Вісті СУА” , сторінка у часописі ’’Америка”, що появлялася двічі в місяць від 11-го листопада 1939-го р. до кінця грудня 1941- го p., коли їх припинено з причини браку фондів. Дальші заходи в тому напрямі були успішні і 1-го січня 1944-го р. вийшло перше число "Нашого Життя” , яке до кінця 1950-го р. появлялося у формі газети, а від січня 1951-го р. як місячний журнал. Хоча терен війни був за океаном, тінь її падала на Америку. Членство СУА приступило до активної співпраці з Американським Червоним Хрестом, про від СУА закликав до закупу "бондів” державної по зички. Наслідком розвитку воєнних дій та світової політичної ситуації скоро розвіялись мрії про віднов лення самостійної України і українці в США почали вже у 1944-ім р. різні старання у справі допущення воєнних втікачів до Америки. Після закінчення війни виявилась потреба допомоги у формі харчів та одя гу, згодом у переселенчій акції. Провід і членство СУА включилися до всіх заходів громади, а з влас ної ін іц іа ти в и висилали листи до американського уряду, амбасадорів різних держав та міжнародніх інституцій. Найбільш видатна була співпраця СУА із ЗУАДК-ом від початку до закінчення переселення ’’скитальців”. Організаційні справи мусіли бути від сунені на дальший плян і за десять років постало лише шість нових Відділів СУА. Після закінчення війни, зчасом, почалася стабілі зація статусу втікачів в Европі, а вслід за тим орга нізаційні спроби різних національних груп. Українці в Німеччині відбули з’їзд у листопаді 1945 року та покликали до життя Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині (ЦПУЕН), в рамках якого почало діяти Об’єднання Українських Жінок на еміґрації під проводом Ірени Павликовської. У його рядах найшлися жінки всіх земель Укра їни, до співпраці включилися теж бувші членки Сою зу Українок і Об’єднання нав’язало контакт з жіночи ми організаціями США і Канади. Зчасом виринула ідея скликання Світового Конгресу Українського Жі ноцтва, що відбувся у Філядельфії в днях 12-го і 13- го листопада 1948 р. при нагоді VIII Конвенції СУА, з участю делегаток з США, Канади і Европи. На Кон гресі схвалено створення Світової Федерації Україн ських Жіночих Організацій (СФУЖО), яку очолила Олена Кисілевська. Не зважаючи на натяки, що СФУЖО є продов женням Світового Союзу Українок, на конґрес не була запрошена Мілена Рудницька. Причиною був конфлікт між І. Павликовською і М. Рудницькою, який у різних публікаціях обминали мовчанкою або односторонньо насвітлювали. Коли намагаємося встановити тяглість українського жіночого руху, в якім після Н. Кобринської, М. Рудницька відограла дуже важливу ролю, ця контроверсія повинна бути об’єктивно досліджена в ім’я історичної правди. Це важливе тим більше тому, що сьогодні небагато свідків цих подій залишилося в живих, а документи та інші матеріяли знищені або мало доступні. 1950 рік був зворотним пунктом для Об’єднання Українських Жінок у Німеччині. Роки від 1948 до 1950 pp. це час масового переселення ’’переміщених осіб” на постійне перебування до США, Канади та ін ших країн. Десятитисячне Об’єднання маліло з кож ним днем та вкінці увійшло у стадію тимчасового за непаду. З напливом переселенців до США поставало ба гато організацій, що об’єднували новоприбулих. Жінки вибрали іншу дорогу. У 1950 р. відбулася IX Конвенція СУА, на якій відзначено 50-ліття СУА. Учасницями Конвенції була невелика група новоприбулих, чотири з них увійшли до Головної Управи СУА. Від того часу нові іміґран- тки почали вступати до СУА, спершу до існуючих Відділів, згодом засновували окремі. У 50-их і 60-их роках постало 69 Відділів. Як згадано вище, ініціяторки СУА не осмислили мети організації лише зразу приступили до конкрет ної роботи. Коли з появою іміграції виникнули роз біжності, не було намагання висунути їх на відповід нім форумі, дискутувати і дійти до спільних виснов ків. Правдоподібно час не був пригожий для теоре тичних міркувань та узгіднень між жінками, яких спільним знаменником було національне походжен ня, хоч життєві обставини, переживання, менталь ність та громадський досвід були дуже відмінні.
Page load link
Go to Top