Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІВАННА РОЖАНКОВСЬКА СОЮЗ УКРАЇНОК АМЕРИКИ МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ Іванна Рожанновсьна — голова Союзу Українок Америки Iwanna Rozankowsky, President of UNWLA Від початків піонерської діяльности Наталії Кобрин- ської та перших спроб закладання жіночих това риств при кінці минулого століття до міжвоєнних ро ків, часу справжнього росту жіночих організацій, відбувався процес, що постав і розвивався на ріднім ґрунті. Наталія Кобринська і Мілена Рудницька, най більш видатні теоретики українського жіночого руху, домагалися не лише права жінок на освіту і заробітну працю, але також на рівноправність у політичнім, економічнім і культурнім житті народу. Союз Українок, найбільша в нашій історії жіноча організація, об’єднував жінок всіх суспільних шарів. Крім многогранної праці у власній організації, його членки були активні у різних ділянках громадського життя. Багато уваги звернено на піднесення госпо дарського і освітнього рівня села, що теж спричини лося до національного усвідомлення. Жіноча преса популяризувала ідеї жіночого руху, з’ясовувала на станову до політичних та суспільних проблем. Союз Українок був активний на міжнародньому терені, де популяризував українську справу. Письменниці, журналістки, фахівці різних ділянок включилися до праці та служили організації своїм знанням і досві дом. Молоді жінки, після вишкільних курсів, працю вали по селах як інструкторки, організаторки, літом як учительки дитячих садків. На тлі українського жіночого руху міжвоєнних років витворився тип жінки-громадянки, свідомої своєї вартости, своєї позиції в суспільстві та відповідальности за його долю. На підставі рішення Українського Жіночого Кон гресу, що відбувся у Станиславові у 1934 p., постав в жовтні 1937 р. Всесвітній Союз Українок, що вперше об’єднав українські жіночі організації у вільному світі. Його очолила Мілена Рудницька, почесною головою стала Софія Русова. Постання Союзу Українок Америки не попере дили ніякі ідеологічні ні теоретичні міркуваня. Прав доподібно, в той час назрівала свідомість потреби створення крайової жіночої організації в CLLIA, одна че дійсним поштовхом до заснування її був виступ українських жінок на міжнародньому форумі. У 1925 р. відбулася у Вашінґтоні Міжнародня Жіноча Рада. Польська влада відмовила пашпорту Марії Бачинській-Донцовій і єдиною делегаткою Української Жіночої Ради була Ганна Чикаленко- Келлер зі Швайцарії. Жіночі організації Нью-Йорку зорганізували Конгресовий Комітет, зібрали фонди та вислали до Вашінґтону Юлію Ярему і Олену Ло- тоцьку, щоб скріпити українську делегацію. На вічу в Нью-Йорку делегатки звітували про свою участь у конгресі, а Г. Чикаленко-Келлер заохочувала жінок заснувати організацію на зразок галицького Союзу Українок. Відгук на цю ініціятиву був позитивний. П’ять організацій, які творили Конгресовий Комітет, об’єдналися як централя майбутньої крайової орга нізації з метою продовжувати міжнародні зв’язки та прийняли назву Союз Українок Америки. Джерелом інформацій про перші роки розвитку СУА є ’’Ювілейна книжка”, видана у 1941 р. з нагоди 15-ліття організації. Молоді жінки, без досвіду у гро мадській праці ширшого маштабу, зуміли закріпити розпочате діло та послідовно розбудувати організа цію, яка за 15 років зросла до 60-ти Відділів. Звіти і резолюції Конвенцій від першої у 1932 р. до четвертої у 1939 р. дають образ напряму та засягу діяльности СУА. Живий відгук на події в Галичині і Україні проявлявся у різних протестаційних акціях та збірках фондів на допомогу. Відділи жертвували теж на церкви, школи та інші громадські потреби. Доповіді, відзначення видатних постатей, істо ричних річниць мали на меті національне усвідом лення членства та піднесення його освітнього рівня. Започатковано виставки народнього мистецтва і курсів вишивання та писання писанок для молоді. Популярні тоді були теж аматорські театральні ви стави, в яких членки часто брали участь. Членство виявляло турбуту за виховання дітей, збереження української мови, одначе резолюції у тих справах мали декляративний характер і Відділи Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top