Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— Я не розумію, чому тут так зле з черевиками! — казала Дороті. — Я ніколи не думала в Лондоні про взуття. Ах, якби я знала, я б привезла з собою по кілька пар! Нам розповідали, що тут усього-всього багато, тільки попереджали, що тут погані меблі. Че рез це ми продали в Англії все своє майно і за всі гроші купили меблі. Боже, краще б я купила всім че ревики! Ах, ті нові меблі! Вони мало дали радощів у країні соціялізму... Та й господиня, мабуть, теж чимало спричини лась до розчарувань у с о ц іа л із м і . — Я ненавиджу її! — казала Дороті. Господиня була робітницею з кондиторської фабрики і дістала квартиру з 2-х кімнат у новозбу- дованому будинку. Здавши одну з них родині ан глійців, вона відчувала себе повною володаркою над ними. Брала з них неймовірно дорогу плату і ввесь час погрожувала викинути з приміщення. То вона заборонила варити їм обід на примусі, мовляв, він дуже коптить, то вона кричала, що хтось натоп тав у коридорі, то вона стукала у двері, мовляв, вони надто голосно розмовляють, то вона лаялась, що вийшло надто багато електрики. Дороті не відповідала. Її уста тремтіли, коли во на казала: — Я ще не зустрічала таких людей... Десь влітку 1931 року був випущений з тюрми чоловік Дороті. Я прийшла до них, його не було до ма, але Дорота вся сяяла: — Я знала, що його випустять. Шкода, що так довго тримали. Я вам не можу сказати, чому він був заарештований, бо він дав підписку нікому не каза ти. Я вам скажу по секреті — це його через мене за арештували. Його все розпитували про мене. Потім я познайомилась з чоловіком. Очевидно, дев’ятимісячне перебування в тюрмі наклало на ньо го свій відбиток. Він був ввічливий до мене, але аб солютно не говорив ні про що, крім дрібних буден них справ. Він досить скоро влаштувався на працю, Дороті стала спокійніша, але в очах її стало менше наївно- сти, більше скептицизму і жалю. Прийшов 1933 рік з голодом і арештами. Дороті вже ніколи не говорила про будівництво ’’соціяліз му”, уникала будь-яких розмов на політичні теми. В кінці 1933 р. арешти знову зачіпили мою роди ну. Я була в Дороті і поскаржилась їй на свою долю. Коли я зайшла до неї наступного разу, вона зустріла мене якось ніяково: — Знаєте, мій чоловік дивується, що до мене приходять дружини заарештованих... От і в пані X. чоловіка заарештували... Її голубі очі дивилися не на мене, а вбік. Більше Дороті я ніколи не бачила. ЧИТАЄМО В ’’ЖІНОЧІЙ ДОЛІ” З-ПЕРЕД 50 РОКІВ Шлях до щастя в домі. М амо, чого ти плачеш ? Кожна дитина в своїм житті має такий час, що їй зда ється, що батько й мама це уосіблення ідеалу. Хіба не з життя відповіді малих хлопчиків, коли на питання "чим ти хотів би бути” , відповідають: — Татом! Це ж не значить, що ті чотиролітні герої хочуть бути по дружені, мати жінку й діти. Зовсім ні. Це тільки означає в їх мові, що вони хочуть бути такі всевладні, такі сильні й такі розумні, як їх тати. Життя змітає не один цвіт з нашої душі. Згодом батьки перестають для нас бути "ідеалами” , а стають ’’дуже до брими” людьми. А все ж таки... які б ми вже "старі” не були, одної ілюзії хочемо на ціле життя: хочемо мати бодай ілю зію, коли вже не певність, що наші батьки завсіди жили з собою в ідеальній згоді, що батько за ціле своє життя лю бив тільки маму, а мама від першого дня шлюбу до самої смерти ніколи не скаржилася на батька. Ніщо так не затроює дитячої душі, не вбиває так безпо щадно ясного промінчика в ній, як переконання, що батьки живуть зле між собою. Не згадувати вже про те, коли дити на мусить бути свідком неприємних сцен. Були випадки, що діти під вражінням лайки між батьками поповнювали самовбивства. Тому оце ”з огляду на діти” повинно мати ще глибший, ще суворіший зміст, як воно має. Ним теж послуговуються при судових розводових процесах. ”3 огляду на діти” повинно подружжя, уступаючи собі взаємно, старатися уникати найменших непорозумінь між собою, а коли вони вже неминучі, то... подбати, щоб діти про них ніколи не довідалися. Батько вернувся пізно з гулянки. Діти вже спали. Може й не догадалися б нічого, якби не те, що в його кімнаті на столі неторкнена, засохла й навмисне мамою незабрана вчорашня вечеря; якби не те, що батько вийшов з хати того ранку й навіть не попрощався з мамою. І пощо цього? Ра хунків між батьком і мамою все одно діти не будуть вирів нювати, не треба теж, щоб вони знали про це. Треба тільки було б, щоб мама рано, заки ще діти повстають, шубовсну ла вечерю до помий, а батько рано, випивши снідання, вий шов з лагідною усмішкою з хати й сказав мамі, як кожного дня звичайне: ”до побачення” . По обіді можна вислати ді тей на прохід, чи на забаву до знайомих, а тоді можна вже без свідків з чоловіком розговоритись. Буває і таке (життя не завсіди обходиться з нами в шовкових рукавичках), що татові щось станеться на старі роки й на сміх і ганьбу знайде собі якусь "любов”. Дуже часто така любов до кількох місяців вивітрює з голови не щасливому амантові і він, повний покори й каяття, наверта ється до жінки й любить ЇЇ так, як за перших днів подруж жя... Але тих кілька місяців видержати! Як діти перехоплюють маму на плачі і що їм тоді відпо вісти на таке самозрозуміле питання, як: — Мамо, чого ти плачеш? Всякий викрут пізнають відразу. І хоч не дошукуються правди, то пізнають, що мама щось "крутить". Тому — хоч би серце тріскало з болю, здобудьмося на таку силу волі, щоб у тих випадках, де причиною нашого горя є наш чоловік, ми не дали дітям пізнати, "чого мама плаче”. Буде так краще для них і для нас. "ЖІНОЧА Д О ЛЯ ”, Коломия, 15 липня 1937 р. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
