Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В 1922 р. стає головою Союзу Українок, про довжує знайомство з передовими постатями україн ського суспільства — діячами в ділянках культурній, мистецькій, літературній, виховній. Нав’язує коротке знайомство з поетом Миколою Вороним, який заклав у Львові драматичну школу. В тому часі дає українській літературі два ше деври — "Шестикрилець” і ’’Шоломи в сонці”, над якими працює довгі роки, досліджуючи добу Романа Галицького. Обі ці повісті мають характер поезії в прозі. Цими творами К. Гриневичева, вихованка Кра кова, ’’душа нічия”, остаточно причалила до рідних берегів і в цьому висказ Т. Шевченка ’’раз добром налите серце, ввік не прохолоне” знайшов своє повне потвердження. Роман ’’Шоломи в сонці” появився у Львові в 1924 р. і у час т.зв. "українізації” в 1929 р. вийшов в під-совєтській Україні. Автор вступу до роману ака демік М. Горбань, який високо оцінив твір, зокрема відтворення історичної доби й ’’чудову, добре стилі зовану мову", ствердив, що з "Шоломами” те саме, що з творами Стефаника — відібрати їх мово-стиль, значить знецінити й обезвартнити їх”. В 1935 р. появився друком роман "Шестикри лець” за редакцією Богдана Кравцева з обкладинкою мистця Василя Масютина. Роман цей мав свою долю. Висланий авторкою на літературний конкурс, через інтриґи одного з видатних наших критиків і літера турознавців, не отримав нагороди, яку призначено Ірині Вільде за "Метелики на шпильках”. З того часу починається схил у творчості пись менниці, яка вже й після смерти чоловіка в 1929 році присвячується більше родинним справам. З приходом большевиків К. Гриневичева поселю- ється в таборі скитальців у Карльсфельді, де зустрі чається перший раз особисто з своїм звеличником д-ром Остапом Грицаєм, який жив у Відні і вони обоє були знайомі тільки кореспонденційним шля хом. На вигнанні в таборі ’’Орлик” постигла письмен ницю, яка хворіла цукрицею смерть, спричинена зламанням ноги. Похорони відбулися при великому здвизі народу. Від жіноцтва попрощала покійну Ми- хайлина Чайковська. Діяльність К. Гриневичевої проходила річищами — головним і бічними, які або плили паралельно, або схрещувалися або вливалися в одне основне річище, яким була письменницька творчість. Інші рі чища, це журналістично-редакторська праця, вчите лювання, суспільно-громадська діяльність, зокрема в жіночому русі, в якому вважають її однією з перших емансипанток в повному розумінні слова. Була лю диною вольовою, твердої, невгнутої вдачі. Вона піднялася понад нашу громадську й чи тацьку пересіч, і навіть критики не спромоглися поза загальниками належно її оцінити. Лука Луців є тієї думки, що її твори належать до бібліофільських са моцвітів. Через свій мово-стиль і форму поезії в ЄВГЕН МАЛАНЮК КАРПАТИ Катрі Гриневичевій Тут спізнені черешні. Дика рожа Ще квітне, хоч на долах — вже жнива. О, земле рідна, знову ти нова І я оттут як гість із Запорожжя. Смереки, ялівець, густа трава. Та Прут шумить — його не затривожать Ні хащі, ні камінні бездорожжя, Ні людські тіні, ні земні слова. Від полонини віє прохолода. Чим вище, тим трудніш безкрилий крок Людини. Та зате ж яка свобода В цих хвилях гір, в срібних нитках річок. Ще трохи — й майже степовий, неспинний Ось в груди вдарить вітер з України. 20-30 VIII. 1937. Євген Маланюк — Поезії. НТІ1І в Америці, Нью-Йорк 1957. прозі не змогли вони здобути собі масового читача. В. Дорошенко вважає, що її мова ’’тяжка як золото тканий брокат і втомлює пересічного читача її істо ричних творів”. Євген Маланюк стверджує, що ”її творчість жде ще свого літературного критика-відкривця — Ко- люмба”. Використана Література: Ярослав Гриневич ’’Катря Гриневичева”, Торонто 1968 ” Ми і наші діти” — збірник, Торонто— Ню Йорк 1965 ’’Громадянка” ч. 1, 1948, ’’Катря Гриневичева” ’’Громадянка” ч. 2/3, 1948. Д-р Остап Грицай: ’’Риски до портрету” Лука Луців: "Література і життя”, без дати видання, Джерзі Ситі— Ню Йорк, "Катря Гриневичева”, ’’Шестикрилець”, рецензія 1935. Доповідь відчитана під час вечора, який влаштував 64-ий Відділ СУА в Нью-Йорку 7 березня 1987 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
