Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В 1922 р. стає головою Союзу Українок, про довжує знайомство з передовими постатями україн ського суспільства — діячами в ділянках культурній, мистецькій, літературній, виховній. Нав’язує коротке знайомство з поетом Миколою Вороним, який заклав у Львові драматичну школу. В тому часі дає українській літературі два ше деври — "Шестикрилець” і ’’Шоломи в сонці”, над якими працює довгі роки, досліджуючи добу Романа Галицького. Обі ці повісті мають характер поезії в прозі. Цими творами К. Гриневичева, вихованка Кра кова, ’’душа нічия”, остаточно причалила до рідних берегів і в цьому висказ Т. Шевченка ’’раз добром налите серце, ввік не прохолоне” знайшов своє повне потвердження. Роман ’’Шоломи в сонці” появився у Львові в 1924 р. і у час т.зв. "українізації” в 1929 р. вийшов в під-совєтській Україні. Автор вступу до роману ака демік М. Горбань, який високо оцінив твір, зокрема відтворення історичної доби й ’’чудову, добре стилі зовану мову", ствердив, що з "Шоломами” те саме, що з творами Стефаника — відібрати їх мово-стиль, значить знецінити й обезвартнити їх”. В 1935 р. появився друком роман "Шестикри лець” за редакцією Богдана Кравцева з обкладинкою мистця Василя Масютина. Роман цей мав свою долю. Висланий авторкою на літературний конкурс, через інтриґи одного з видатних наших критиків і літера турознавців, не отримав нагороди, яку призначено Ірині Вільде за "Метелики на шпильках”. З того часу починається схил у творчості пись менниці, яка вже й після смерти чоловіка в 1929 році присвячується більше родинним справам. З приходом большевиків К. Гриневичева поселю- ється в таборі скитальців у Карльсфельді, де зустрі чається перший раз особисто з своїм звеличником д-ром Остапом Грицаєм, який жив у Відні і вони обоє були знайомі тільки кореспонденційним шля хом. На вигнанні в таборі ’’Орлик” постигла письмен ницю, яка хворіла цукрицею смерть, спричинена зламанням ноги. Похорони відбулися при великому здвизі народу. Від жіноцтва попрощала покійну Ми- хайлина Чайковська. Діяльність К. Гриневичевої проходила річищами — головним і бічними, які або плили паралельно, або схрещувалися або вливалися в одне основне річище, яким була письменницька творчість. Інші рі чища, це журналістично-редакторська праця, вчите лювання, суспільно-громадська діяльність, зокрема в жіночому русі, в якому вважають її однією з перших емансипанток в повному розумінні слова. Була лю диною вольовою, твердої, невгнутої вдачі. Вона піднялася понад нашу громадську й чи тацьку пересіч, і навіть критики не спромоглися поза загальниками належно її оцінити. Лука Луців є тієї думки, що її твори належать до бібліофільських са моцвітів. Через свій мово-стиль і форму поезії в ЄВГЕН МАЛАНЮК КАРПАТИ Катрі Гриневичевій Тут спізнені черешні. Дика рожа Ще квітне, хоч на долах — вже жнива. О, земле рідна, знову ти нова І я оттут як гість із Запорожжя. Смереки, ялівець, густа трава. Та Прут шумить — його не затривожать Ні хащі, ні камінні бездорожжя, Ні людські тіні, ні земні слова. Від полонини віє прохолода. Чим вище, тим трудніш безкрилий крок Людини. Та зате ж яка свобода В цих хвилях гір, в срібних нитках річок. Ще трохи — й майже степовий, неспинний Ось в груди вдарить вітер з України. 20-30 VIII. 1937. Євген Маланюк — Поезії. НТІ1І в Америці, Нью-Йорк 1957. прозі не змогли вони здобути собі масового читача. В. Дорошенко вважає, що її мова ’’тяжка як золото тканий брокат і втомлює пересічного читача її істо ричних творів”. Євген Маланюк стверджує, що ”її творчість жде ще свого літературного критика-відкривця — Ко- люмба”. Використана Література: Ярослав Гриневич ’’Катря Гриневичева”, Торонто 1968 ” Ми і наші діти” — збірник, Торонто— Ню Йорк 1965 ’’Громадянка” ч. 1, 1948, ’’Катря Гриневичева” ’’Громадянка” ч. 2/3, 1948. Д-р Остап Грицай: ’’Риски до портрету” Лука Луців: "Література і життя”, без дати видання, Джерзі Ситі— Ню Йорк, "Катря Гриневичева”, ’’Шестикрилець”, рецензія 1935. Доповідь відчитана під час вечора, який влаштував 64-ий Відділ СУА в Нью-Йорку 7 березня 1987 р.
Page load link
Go to Top