Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
прикрасу церкви св. Норберта, яку розмальовували славетні польські мистці-малярі як Ян Матейко, Сє- мірадзкі. Студенти зорганізували хор, на краківських плянтах, вулицях і в коридорах університету лунала жива українська мова. Катря знайомиться з чільною постаттю "Молодої Польщі” Артуром Ґурським і підпадає під вплив мо лодих польських поступовців, які цікавляться куль турою інших слов'янських народів, в тому й україн ського. На одних сходинах Ґурський показав Катрі задруковану дивними черенками газету. На його за пит, чи пізнає, яка це газета, вона відповіла: "Геб- рейська” . А. Ґурський жахнувся: "Та що ви, це ж ваше ’’Діло". Засоромлена Катря почала ходити на курси української мови, які провадив для вчительок- польок, які хотіли вчити в Східній Галичині волиняк д-р Йосиф Третяк, згодом ополячений професор університету, автор двотомника про другорядного польського поета ’’української школи” Юзефа Бог дана Залєского, якого він ставив впоряд з Т. Шев ченком... Згодом А. Ґурського арештували, але Катря знай шла пристановище в філії "Просвіти”, яку в Кракові зорганізувала ’’Академічна Громада” . Між студента ми активним був тоді 23-літній Василь Стефаник. Він запропонував Катрі виголосити на інавгурацій ному відкритті "Просвіти” поему І. Франка ’’Каменя рі”. Катря вагалася, бо мала клопіт із наголосами. В. Стефаник позначив її наголоси. Концерт був вдалий, але виступ Катрі не був задовільний і В. Стефаник сказав їй відкрито: ’’Нема защо хвалити”... Але В. Стефаник "відкрив” Катрю, він часто від відував її, приносив українські книжки, заохочував читати. Зокрема припали їй до вподоби писання І. Франка. Незабаром прийшов третій крок на шляху націо нального усвідомлення Катрі. Вона стала дружиною львівського вчителя Осипа Гриневича і переселилася до Львова. Хоч чоловік не дорівнював їй інтелекту альними й мистецькими обдаруваннями, то мав до бродійний вплив на зусилля дружини поширити свої горизонти. Він познайомив її з українським Львовом, з його минулим, з історичними традиціями і пам’ят ками, з культурним життям. Завдяки чоловікові вона усвідомила собі, що Львів, це український Вавель. Вона сама признала, що її "подружжя було з роман тизму і стало стежкою, що вела її на рідну землю, зачаровану в народніх піснях, які співала їй мама, й подих якої знаходила в творах В. Стефаника й І. Франка”. І хоч Катря розмовляє польською мовою, то наполегливо вивчає українську, хоч з наголосами має мороку. Послуговується словником М. Євгена Желехівського, студіює повну ’’Історію України-Ру- си” Михайла Грушевського, ’’Історію руської літера тури” Омеляна Огоновського, твори Т. Шевченка і І. Франка. Мрією її було познайомитися з І. Франком. Ще в Кракові заявила В. Стефаникові, що коли зустрінеть ся з І. Франком, ’’поцілує йому руку” за оповідання "Маніпулянтка” . Врешті це задушевне бажання здій снилося, вона "здобула скляну гору” — відвідала І. Франка в редакції "Літературно-Наукового Вісника”. Поет прийняв ЇЇ тепло, розпитував про Краків, про Львів, сказав, що ”це властиво великий український Вавель”. Втішився, що вона рецитувала його ’’Каме нярі” в Кракові, заохочував писати, ґратулював за премію "Просвіти”, за написану нею книжечку ’’Бать ко Петро і його діти” . І Франко, прийняв до друку її вірш, а в дальших зустрічах відкривав їй тайники письменницької творчости. Опанувавши досконало українську мову, вона стала писати збірку п.з. ’’Ле генди і оповідання” , які згодом появилися поновно в поширеному виді п.з. ”По дорозі в Сихем” з ілюстріа- ціями Олени Кульчицької. В 1909 році стала редакторкою журналу для ді тей "Дзвінок” і на цьому пості пробула 3 роки, здо бувши собі серця малих читачів. Стояла на станови щі, що писати для дітей треба ’’від серця, бо без любови немає творчости для дітей", при чому вва жала, що ”це священна служба, до якої треба вдягати ризи”. Праця в "Дзвінку” була наче прологом, увертю рою, якою починалася й виводилася ґенеза пізніших історичних шедеврів К. Гриневичевої. На сторінках "Дзвінка” вона помістила своє історичне оповідання ’’Княжичі”, яке дало поштовх до історичних романів — "Шестикрилець” з часів князя Романа Мстиславича і ’’Шоломи в сонці”, в яких зображені часи після смерти князя під Завихвостом в 1205 р. Перед вибухом Першої світової війни К. Грине- вичева відвідала Східню Україну, де познайомилася з Оленою Пчілкою, Валерією О’Коннор-Вілінською, Людмилою Старицькою-Черняхівською, Марією Заньковецькою. У переддень спалаху війни верта ється до Львова. Якийсь час учителює в Чернівцях, де знайомиться з Ольгою Кобилянською. В 1916 р. учителює в таборі виселенців у Ґмінді, Австрія, а в 1917 у таборі виселених волиняків у Ґрендінґу в Аль пах. Перебуванню в цих таборах завдячуємо постан ня збірки оповідань ’’Непоборні”, присвяченої геро їзмові українського жіноцтва під час війни. Богдан Лепкий висловив переконання, що за цю збірку на лежалася б авторці нагорода Нобля. Під час наших Визвольних Змагань К. Гриневич живе у Львові і працює в редакції "Українського Слова” з д-р Лонгином Цегельським та Степаном Чарнецьким. У статтях доказує вона українськість Львова. Переживає вона низку тяжких хвилин так у національній площині, як і в особисто-родинній — програну війну з поляками й російськими большеви- ками, арешт поляками синів, які були в УГА. Щоб підбадьорити земляків на дусі видає збірку написаних ще в таборах виселенців оповідань п.з. "Непоборні” з тією думкою, що громадянству "не треба плачу над Вавилонськими водами, а українців сильних, непоборних”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top