Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Коротко заторкнемо всі жанри творчости Віри Вовк, а радше їх тільки назвемо, щоб прийти до властивої теми цієї статті, тобто — аналізування її прози. І то лиш цих творів, що були мені доступні. Віра Вовк — поет-модерніст із нахилом до філо софсько-релігійних роздумів, обдарувала читацьку публіку багатьома збірками поезій. Поетичну свою творчість вона розпочала віршиком у дитячому жур налі ’’Малі друзі” у 1941 році. Тоді на чергу прийшла ’’Ю ність”, ’’Зоря провідна”, ’’Елегії”, ’’Чорні акації”, ’’Любовні листи княжни Вероніки до кардинала Джо- ванні Баттісти”, ’’Каппа Хреста”, ’’Меандри”, ’’Манда- ля” . З-під пера Віри Вовк вийшли також драми: ’’Смішний святий” , ’’Триптих” — ораторія до цилін дрових ілюстрацій Юрія Соловія, разом з музичною партитурою. Знання різних мов — німецької, англійської, пор тугальської, французької, еспанської, розвинуло в письменниці бажання і замилування до перекладів. На португальську мову вона переклала такі твори: Тараса Шевченка — поему ”Сон”, Григорія Сковороди — ’’Казки”, Івана Франка — ’’Мойсей”, Василя Стефа- ника — "Камінний хрест” , кілька творів Лесі Україн ки, між ними драму ’’Камінний господар”, Михайла Коцюбинського повість ’’Тіні забутих предків”. Спів працювала також із іншими перекладачами — І. Кос- тецьким, В. Бурґардтом, Б. Олександровим, О. Зуєв- ським, Є. Поповичем, Гр. Кочуром. Але найбільше Віра Вовк перекладала самостійно. Українською мо вою залунали твори — Рабіндраната Таґоре, Пабльо Неруди, Стефана Ґеорґе, Фрідріха Дюрренматта, Ґарсії Льорки, Шарля Бодлера та багатьох інших. Знання мов відкрило перед Вірою Вовк дорогу в пізнання звичаїв, обичаїв, релігійних вірувань інших народів, що особливо виявилось у повісті ’’Вітражі”. Воно дало можливість Вірі заглибитись у психіку людей, їхні почуття, думки, духову боротьбу і врешті в стан духового спокою. Говорити про фабулу творів В. Вовк — не буду, читач сам її знайде, я радше заторкну форму її тво рів, її думки, її безмежну глибінь відчуттів та її дер зання краси слова, основну істину її творчости — українську, вселюдську і релігійно-містичну. Одне з перших оповідань В. Вовк з’явилось у журналі ’’Дорога” 1944 року, що виходив у Кракові. Нарис цей без назви: підписана під ним Віра Селян ська, це її справжнє прізвище заки вона прибрала псевдо — Віра Вовк.* У цьому нарисі фраґмент із одного дня ще дуже молодої Віри, гімназійної уче ниці. Із цього невеличкого нарису видно, які широкі знання вона мала в зовсім юному віці згадуючи Голь- байна, Леонарда да Вінчі, Мікель-Анджельо та своє зацікавлення музикою. Можна відзначити її непокір ну вдачу, читаючи таке твердження: Я подивляю все велику баню евангепицької Ф рауенкірхе, яку колись будував славний Ґеорґ Бер. За часів Бера не вірили, щ об будова за його проек т ом вдалася, мовляв: підст ава не видерж ит ь тяга- ру бані. Але катедра стоїть — на славу творцеві, на глум його ворогам. А тепер перейдім до її збірок леґенд і казок; вони особливо чарівні своєю безпосередністю і простотою. Коли були надруковані ці ’’Леґенди” — не знаю, либонь в 1950 роках — на книжечці дати немає. їх — шість: ’’Різдвяна леґенда”, "Леґенда про Христофора”, "Леґенда про Галині дружечки”, ’’Ле ґенда про писанку Свят-Миколи”, ’’Леґенда про кер манича” та ’’Леґенда про колоски”. В усі ці леґенди вплітаються гуцульські вислови, і хоча вони напи сані в Ріо-де-Жанейро, — перед читачем відкрива ється барвистий гуцульський світ. Письменниця щед ро нанизує такі вислови, як ’’вишивані волошки” , ’’ґерданик”, ’’полонинські леготи”, танці — ’’гуцулка” та ’’дрібушечки” , інструмент — сопілка та й "арідник” відіграє тут не абияку ролю. Досить прочитати одне речення з ’’Леґенди про Христофора”, — перед нами розкриється небувала сценка ніжности й світлої лю бови: ’’Коли приїхали до каплички, Христофор пок лав Ісуса легенько на коліна Марії і обгорнув їх разом своїм киптарем”. Така ж чарівна ’’Леґенда про Галині дружечки”, — в ній запашність ’’травневого зілля” і свіжість наших садів улітку — пишних у ягодах усяких та й дівочо-чарівний образ молодої- Галі, що, відчинивши повітку, — ’’несміливо станула на порозі, де місяць кинув сніп свого світла”. Особ ливо багата на різні гуцульські повір’я і чари, пов’я зані з арідником, — ’’Леґенда про писанку Свят- Миколи”. А в ’’Леґенди про керманича” цікавий фі- лосовський висновок: ’’сталося те гаряче бажане, що сповняється дуже чистим душам, дуже простим ду шам”. І врешті незрівняно гарна ’’Леґенда про колос ки”, либонь тут мова про розстріли й голод в Україні на початку 1930-их років. Про це нагадує речення: "Знаєш, мого батька розстріляли”, — звірилася ди тина. — ”А мого Сина розп’яли", — відповіла жінка. І коли Мати Божа оповідає, що ’’Її Сина поклали в кам’яний гріб”, — дитина відповідає: — ’’Мого батька загребли без домовини...” А коли від голоду вмирає оця дівчинка Ніна, то заспівали жайворонки, що ”не всім нехрищеним дітям закритий рай”. І тут із усією силою виявляється віра письменниці у велику над земну любов, любов до свого безталанного народу, і особлива філософія, філософія добра, що зобов’я зує і на цьому світі й потойбік. Збірочка Віри Вовк ’’Казки” (Мюнхен, 1956) про низана народними висловами, народними віруван нями й звичаями. Казки ці сповнені поезією, то оку тані срібним прядивом місяця, то соняшним золотим промінням, а поміж ними, осяяні їхнім світлом — люди, особливо діти. У цих казках — соняшний опти мізм, віра в правду, віра в добру людину, чеснотою якої передусім є доброта, бажання допомогти своє му оточенню, щира любов. У збірці цій шість казок: "Михайлик Кучерик”, "Марічка і веселковий княжич”, ’’Малинка в ’Великому Возі’” , "Казка про снігурика і
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
