Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
НА ТАРАСОВІЙ МОГИЛІ На Тарасову могилу! Хто ж не зрозуміє того радісного зворушення, з яким ми в цю дорогу виби ралися? Хоч від того часу стільки років минуло, а мені перед очима наче живий той ясний літній ранок, коли ми на пароплаві ’’Імператор” випливали з київ ської Дніпрової пристані з-поміж суден та безлічі дрібних човнів, що збитою лавою розмістились перед станційним будинком. Пароплав суне повільно, тихо. Перед нашими очима пересувається у ранніх соняшних променях Володимирська гора, Купецький сад, Царський парк, ген видно Аскольдову могилу та високі вежі церкви і дзвіницю Лаври. Старий Київ з незчисленним золото верхими церквами, з різнобарвними будівлями, з яскравими дахами та густими, зеленими садами, помаленьку, наче відсуваючись, зникає з-перед очей. Минаємо й київські передмістя та поблизькі села, і випливаємо в чисте поле. Правим боком Дніпра горбки вкриті темним лі сом, зрідка спускається до води балка; осель майже не видно, сховались за горами. Лівий берег — це далекосяжна, безмірна степова рівнина, поросла буйною травою або зеленим збіжжям. Наче в задумі над своїм славним минулим Дніпро пливе так поважно, що майже не видно, в який бік котяться його хвилі. Незвичайні посухи обнизили воду, поробились мілини, повиринали жовті острови, де-не-де ріка поділилась та пливе трьома-чотирма рукавами. Через те плавба йде дуже повільно; па роплав з трудом знаходить потрібні йому глибокі місця; а нам аж зависно дивитись, як маса дрібних чаєчок пропливає попри нас прудко, тільки весла мигають та бризкають білою піною. Часами підпли ває сплав дерева, разом із шатром і цілим хазяй ством керманичів. Іноді й другий пароплав стрі неться; але коли це трапиться між мілинами, буває трудна справа: довгий час обидва вертаються, то знову їдуть уперед, поки вдасться щасливо розми нутись. А капітан, що попиває чай на покладі, радий, що минула халепа, схилившись над рупором, гукне одне слово: "Полний!”, хтось під сподом підбільшить вугілля, і хвилину пливемо жвавіше. Посуха, брак води у Дніпрі — це головна тема розмови між подорожніми. Молодий, рижий батюшка в жовтій рясі, з кіскою, заплетеною зеленою стріч кою, запевняє іншого, що своє буйне волосся заплів аж у дві коси та зв’язав до купи неозначеної барви стьожкою, що за його дитячих років Дніпро вигля дав широкий, як море, другого берега трудно було доглянути, а тепер часті посухи висушили вод та відсунули її геть від зелених прибережних лугів. Нам він і тепер імпонує своєю величиною; здається, майже такий широкий, як Дунай. Хоч між подорожніми певно не бракує ’’мало росів”, всі довкола говорять по-московськи, а ми одні своєю українською мовою звертаємо на себе увагу. Якась цікава міщаночка таки не втерпіла, щоб не поспитати, звідкіля ми, що говоримо ’’по-хох- лацьки”. — А у вас тут хіба ніхто так не говорить? — питаю. — Чому ні? Але ця мова так ніби для домаш нього обходу, до прислуги, для робочих; а пани її не вживають, — не вчена! І пригадались мені у тій подорожі по Україні давні літа, коли то молодою дівчиною я, вживаючи всюди нашої мови, справляла сенсацію, майже згір- шення. В школі прозивали мене московкою, по крам ницях поляки-купці всміхались іронічно, удаючи, що не розуміють, про що питаю; а в театрі раз, під час польської вистави, мало-мало не стався скандал, так сусіди накинулись на ’’хлопську” мову в ’’панському” театрі. І от, майже через чверть століття по тому, довелося знову дивувати людей ’’хохлацькою” мо вою. Га, що ж діяти? Шкода, та думаю, що й це лихо Taras Shevchenko Тарас Шевченко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
