Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ПАНІ З ПОДОРОЖНЬОЮ ТОРБОЮ Коли тільки згадає хтось Олену Кисілевську стає перед очима картина, яка вбилася різко у мою па м’ять незважаючи на те що проминули десятки років від того часу. Вона мені стоїть перед очима: присадкувата, важка жінка, з ’’цвікером” (пенсне) на носі з якого звисав срібний ланцюжок. Вона одягнена у щось темне й нецікаве, а в руках у неї велика подорожня торба з чорної шкіри, повитирана та з темно-бронзо вими смугами. Волосся зачесане назад в міцний клубок, на обличчі ані сліду прикраси, пудри чи шмінки але зате завжди привітний, теплий усміх. Такою бачила я Олену Кисілевську у своїх молодих роках — і такою залишилася вона у мене до сьогодні. Важко повірити, що її вже тридцять років немає між живими. Здається у всіх, хто мав щастя знати цю особливу жінку, вона залишилася досі живою. Скіль ки невсипущої енерґії та живучости було в неї до останньої хвилини життя! А прожила вона довго — 87 років, ломимо того, що ціле своє життя боролася з недугою. Як могла вона із туберкульозою, яка вимагала піклування, відпочинку, доброго відживлення, провести довгі роки життя на постійних поїздках, маючи зі собою лише подорожню торбу з найконечнішими речами — здається сьогодні просто неймовірним. Однак так було; Олена Кисілевська жила в постійному русі, у постійних роз’їздах по своїй найближчій батьківщині, Західній Україні. У часах своєї політичної діяльности, як сенаторка до польського сойму, їздила не тільки до Варшави але й до інших країн Европи та до Північної Америки. Всі ці безнастанні подорожі від бувалися або сільською, невигідною підводою або поїздом — і забирали незліченну кількість часу та сил. Коли ж вона знаходила час підготовляти мате ріяли до часописів, які редагувала довгі роки — спершу двотижневика, а опісля тижневика ’’Жіноча Доля” і ’’Жіночої Волі” — поруч із тим, що писала дописи, статті й відповідала за оформлення деяких альманахів. Це залишиться для мене загадкою. Незважаючи на численні матеріяли про життя і діяльність Олени Кисілевської не знаходимо в них точного опису її журналістичної праці, яку вела від 1903 року до кінця свого життя, значить до 1954 року. Знаємо, що перші свої спроби поміщувала вона у ’’Літературно-Науковому Вістнику” і на жіночій сторінці щоденника ’’Діло” під псевдонімом Олени Галичанки. Від 1925 року стала головною редактор кою і видавцем ’’Жіночої Долі”, що виходила безпе рервно аж до вибуху Другої світової війни. Від 1932 року появлялася "Жіноча Воля” і часопис для моло дих дівчат ’’Світ молоді”. З великою цікавістю переглядаємо тепер при мірники "Жіночої Долі” та ще більше дивуємося енергії редакторки, яка уміла зібрати багато цікавого матеріялу та такий широкий діяпазон дописувачів. Серед них було, крім відомих жіночих прізвищ таких письменниць як Катря Гриневичева, Константина Малицька, Ольга Кобилянська, Марійка Підгірянка, багато активісток жіночого руху. Також і чоловіків- фахівців з ділянок домашнього господарства, гігієни майстрування. Окрему частину у "Жіночій Долі” тво рили вістки про жіночий рух і про українок в Північ ній Америці. Ще сьогодні можна у ’’Жіночій Долі” знайти цікавий матеріял густо переплетений подо рожніми споминами редакторки та її переживаннями у широкому світі. Незрозуміло, чому критики "Жіно чої Долі” закидали журналові вузькість поглядів, тем і особливо багатого матеріялу про "бідну, пересліду вану” жінку. Жіноче питання було постійно обговорюване на сторінках журналу, та було завжди в осередку за цікавлення Олени Кисілевської, яка молодою дівчи- Бенкет під час Конвенції СУА в 1950 р. Зліва: Олена Кисі- левська, Олена Лотоцька. The banquet during the 1950 UNWLA Convention. Left to right: Olena Kysilevska, Olena Lototsky.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
