Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ковних шкіл, молодечих організацій є далекі душ- пастирям, яких радше ангажується до виключно імпрезової співпраці (панахиди, академії, та бенке ти). З чиєї б це вини не було — це є факт. Він, може, випливати також з того факту, що діяльність грома ди та парафії є різна, без малої співпраці з профе сійними групами, одиницями, коли включається їх тільки до фінансової співдії. Таке віддалення — сепарування не скріплює цілої громади, не дає кон такту з проблемами наших шкіл, і — остаточно нега тивно відбивається на числі членства парафії. Пригадую, говоримо тут про проблеми, про ситуації, практики, які можна змінити, — і тому варто над ними призадуматись. В ЯКИЙ СПОСІБ МОЖЕМО ДОПОМОГТИ НАШІЙ МОЛОДІ? 1. Для шкільної молоді: • включити релігійний спів до навчання релігії. Це допоможе молоді брати участь у відправах. Це допоможе запам’ятати тексти й мову — навіть багато років пізніше. Це також додасть емоційне заанґажу- вання у відправах в мові їхнього походження. • хоч раз у місяць мати Службу Божу для моло ді з відповідними проповідями, які своїм змістом по в’язані з розумінням сучасного світу. • виявляти пошану до української мови, вжи ваючи чистої мови в проповідях і в різних докумен- тах-пам’ятках та оголошеннях. (Для тих, що мову знають, мати тексти в українській мові, не тільки церковно-слов’янській); • намагатись уживати правильної мови, напр. відчитуючи прізвища, відмінювати їх так, як україн ська мова цього вимагає: ’’відправа за Івана Козака”, а не за ”Джон Козак” . Це допоможе молоді ще й в церкві бачити пошану до мови, та й затвердити її ву хом з правильними відмінками. 2. Для дорослої молоді • Очевидно, не всі душпастирі є добрими про мовцями, і не всі доповнюють своє знання; а для молоді треба давати проповіді відповідні до їхнього віку, які можуть бути написані спеціялістами — у збірниках на 2-4 роки, і можуть бути в різних віро визнаннях. Такі проповіді повинні бути написані на засадах поінформованности про сучасний світ, філософію та науку. • Зазнайомити молодь із рухом ’’Українська Мо лодь Христові” — акція, що може бути поширювана в доступній, (себто не екстремній формі). • Різнорідні складники релігійних практик допо магають вірним ідентифікуватись із своєю церквою. Одна з таких практик є співання церковного гимну ’’Боже Великий” . Ця пісня сьогодні не допомагає ідентифікуватись сучасній людині, яка хоче бути ак тивною, а не пасивною (’’нам єдність подай”). Скиг лінням про нашу недолю ми волі не здобудемо, ані не виростимо здорового покоління. Тому час змі нити зміст гимну. У підготовленні до великої дати нашого 1000-ліття Християнізації України ми заслу жили собі також на новий гимн, нову пісню, що буде стимулювати та справді представляти молитву су часної української людини. Пропонуємо проголоси ти конкурс на новий гимн (текст і музику). 3. Для дорослих, для батьків Наставлення дітей та молоді до Церкви, їхня участь у відправах, очевидно, залежить від настав лення батьків. Батьки шкільної та доростаючої молоді це ті, що мають сьогодні між ЗО та 50 років життя. 60 до 70% цих батьків це люди з університет ською освітою, люди що читають світову пресу та знайомі із сучасними філософічними культурними та іншими напрямками науки. До них не можна го ворити з підходом, який цілковито критикує сучас ний світ і вважає його за пропавший через матерія- лізм, деморалізацію і т.п. Кожний період має свої позитиви й неґативи. Насвітлюючи сучасне самими негативами проповідник відокремлює, відділяє активну сучасну людину від себе, бо сам себе таким чином сепарує від дійсности, якої не знає. Тому конечним є поширювати звичай інших Церков на цім континенті: що 5-7 років висилають душпастирів хоч на кілька місяців на курси, чи заохочують або й ви магають, щоб вони ходили на університетські курси для доповнення чи усучаснення свого знання: від ділянок українознавства, сучасних подій в Україні, до новинок у ділянках філософії, релігії, психології і т.п. У цім можуть навіть допомогти наші професійні товариства, що могли б такі семінари зорганізувати. 4. Для цілої нашої громади у діяспорі Для добра нашої сучасної молоді та нашого майбутнього — конечно потрібна ближча, співпраця наших Церков, наших душпастирів та їхніх проводів з нашою громадою. Ми знаємо про священиків, які відвідують родини, що не посилають дітей до наших шкіл. Ми знаємо священиків які бувають на громад ських дискусіях молоді. Нам потрібно більше таких душпастирів. Таких, що будуть турбуватись про наші школи, будуть допомагати напр. сучасній акції СКВОР поширювати заклики для вписування нашої молоді до будь-якої української організації та школи. Нам потрібна участь душпатирів у таких ак ціях, як і заохота Церков включати громадян до важливішої участи в церковних справах (ніж збиран ня грошей чи направи даху). Сучасні Західні Церкви це роблять досить ус пішно, ангажуючи на рівних умовах усіх вірних, не понижуючи жінок (до роблення вареників, чи миття підліг), але бути в парафіяльній управі, наприклад. Ці приклади подані для того, щоб звернути увагу на те, що не допомагає нашій громаді в діяспорі та її поодиноким чинникам. А коли говоримо сьогодні про шкільну молодь, мусимо відкрито говорити про Закінчення на ст. 44
Page load link
Go to Top