Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Ці труднощі виявилися вже у першій великій пра ці ’’Нариси з історії української музики” (Київ 1964), авторами якої були Лідія Архімович, Тетяна Кари- шева, Тамара Шеффер і Онисія Шреєр-Ткаченко. їм довелося — напевно з болем — сховати у підрозділі ’’Хорова музика” таких композиторів, як Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артем Ведель, тоді, як менше помітні композитори одержали в книжці виключно їм присвячені розділи. Автори му- сіли промовчати ім’я Василя Барвінського, незважа ючи на те, що його вклад в українську музичну куль туру був великий і тривалий. Хоч автори були ’’без вини винні”, згадана праця має в українській музико знавчій літературі безсумнівну вартість. В ній ми знаходимо характеристику музичної культури Київ ської Русі-України та розділи, присвячені українській народній пісні й професіональній музиці до кінця 19 століття. Особливо цінні відомості, про братські школи в Україні, про музичну освіту, про вистави музичного театру тощо. Друга частина в цілому при свячена музиці 20-го століття. Не менше важливою була ’’Історія української дожовтневої музики” (Київ 1969, стор. 587). Це збірна праця кількох авторів: Лідії Архімович, Марії Білин- ської, Надії Горюхіної, Марії Загайкевич, Катерини Майбурової, Стефанії Павлишин, Лю Пархоменко, Тамари Шеффер та інших. Загальна редакція цієї солідної праці була в руках Онисії Шреєр-Ткаченко, якій належить ще й авторство деяких розділів. В заслугу їй треба вписати також підготування до дру ку покажчиків нотного видання: ’’Хрестоматії україн ської дожовтневої музики” (Київ 1970). Це корисний передусім для музичних шкіл вибір з творів україн ських композиторів від найдавніших часів аж до по чатку 20-го століття. Після успішного виходу на поле загального му зикознавства прийшла пора на спеціялізацію, на вив чення і насвітлення окремих періодів у розвитку му зики, окремих родів музичного мистецтва й творчос ти поодиноких композиторів. Статті жінок-музико- знавців на згадані теми постійно друкуються в дво місячнику ’’Музика” і в щорічнику ’’Українське музи кознавство” . Окремими книжковими виданнями вий шли праці про життя і творчість таких композиторів, як М. Вербицький, М. Лисенко, К. Стеценко, С. Люд- кевич, Д. Січинський, С. Воробкевич, Ф. Колесса, М. Вериківський, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, М. Дремлюга, Р. Сімович. Останнім часом особливе зацікавлення збудила постать і творчість теоретика й композитора 17 стол. Миколи Дилецького. За нього навіть доводилося вес ти суперечку з деякими авторами, які пробували зменшити його ролю і значення в історії української музики. В. Гошовський та І. Дурнєв спільно напи сали були до журналу ’’Советская музьїка” (1967, ч. 9) статтю, в якій між іншим висунули тезу, що Ди- лецький був католик і що свої праці писав поль ською мовою. Комісія музикознавства при Спілці Композиторів України доручила, щоб на згадану статтю виготовили відповідь три музикознавці, Они сія Шреєр-Ткаченко, Катерина Майбурова і Тамара Булат. їхня належно аргументована відповідь під заголовком ”3а наукову об’єктивність і принципіяль- ність”, з’явилася в журналі "Советская музьїка” в числі 8, 1968 р. Цікаво, що редакція журналу на цьому дискусії не закінчила, а в свому наступному числі віддала останнє слово російському музико знавцеві Ю. Келдишеві. Він старався відкинути деякі твердження згаданих авторок. Незалежно від цього праця над спадщиною на шого визначного музики не вгавала. 1970 р. вийшло в Києві видання, яке може бути зразком для того роду видань пам’яток культури давноминулих часів. Це фотокопія рукопису трактату Миколи Дилецького "Граматика музикальна” з 1723 р. Видання підготу вала до друку Олександра Цалай-Якименко, додаю чи транскрипцію первісного тексту та вичерпну стат тю про автора "Граматики” і про різні варіянти цього важливого для всієї східної Европи трактату. У ко ментарях пояснено усі мало зрозумілі слова. При кінці редакторка видання дала резюме мовами росій ською, англійською і німецькою. Інше цінне видання це збірник хорових творів Дилецького (Київ 1981) у редакції і з вступним словом Ніни Герасимової-Пер- сидської. На еміграції жіноча музикознавча праця прояв ляється постійно в зв’язку з іншими ділянками музич ного мистецтва, особливо з піяністичною діяльністю. Піяністка Галина Лагодинська-Залеська, яка вивчала музикологію на віденському університеті (1920-1923), свої статті на музичні теми друкувала в періодичних виданнях, зокрема в журналі ” Овид” (Чікаґо). Рожа Смеречинська-Шуль студіювала музикознавство у Львові, де її вчителями були А. Хибінський і С. Бар- баґ. її праця ’’Основи музичного мистецтва” (Джерзі- Ситі 1973) помітна тим, що до неї включено нарис історії музики — загальної і української. Піяністка Дарія Гординська-Каранович, поряд з жвавою вико навчою і педагогічною діяльністю, знаходить час для критично-рецензентської праці. Оксана Бризгун- Соколик після студій у Братіславі, Мюнхені й То ронто виявляє себе теж на полі музичної критики. Музично-редакційну і видавничу діяльність прова дить Марта Кравців-Барабаш. Її старанням продов жується видання "Українських народних мелодій”, приготованих до друку Зіновієм Лиськом. Люба Жук, піяністка-солістка, а одночасно член фортепіянового дуету з братом Іринеєм, співпрацює як викладач- музикознавець з Українським Вільним Університетом у Мюнхені. Піяністичну карієру зв’язує з музикознав ством Юліяна Осінчук. Ступінь доктора музикології вона здобула в Нью-Йорку 1981 р. після завершення докторської дисертації, темою якої була фортепія- нова музика Віктора Косенка. Поданий у цій статті перелік імен і праць за час Закінчення на ст. 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
