Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
вого світогляду. Наші предки в початках християн ства не тільки старалися пізнати Бога, але також піз нати тепер природню силу з іншого аспекту, а саме, як її покращати на користь людини. Окрім цього, вони намагалися зрозуміти значення людини та в чому лежить людське щастя на цім світі. Цей новий світогляд безпосередньо вплинув на текст гаївок цього періоду. Наступна гаївка співала ся тоді й співається до нинішнього дня, але тепер уже не тільки як привіт весні, але як християнський привіт — Христос Воскрес! і відповідь — Воістину Воскрес! — Цим виявляють Воскресну дію і потвер джують дійсність відновленого життя. Ой рано, рано куройки піли. Же Христос, же Воскрес, Воїстину, же Воскрес Єще найранше, Ганусенька встала, Же Христос... Ранейко встала, сад замітала Же Христос... Сад замітала, грідки копала Же Христос... Грідки копала, вино садила Же Христос... Вино садила, стиха говорила Же Христос... (Проф. С. Кипимник. Укр. рік у нар. звичаях, т. II, ст. 237.) Проф. Килимник пояснює цю гаївку в цей спосіб, що молодиці чи дівчині Ганусі честь і похвалу ви словлюють за те, що вона ранесенько встала заки ’’куройки піли”. Отже всі вдома ще сплять, а тут во на: замітає двірець, грядку копає, щоб виноград по садити. Але про ці події вона стиха говорить, мов хоче зачарувати зерно, яке мало б вродити добрий урожай. Раніше було згадано, що історичні події в Україні мали також дуже великий вплив на гумор і характер гаївок. З приходом татарів в Україну настав великий страх, горе. Татари, як набігали на Україну, нищили і грабували міста та села, вбивали одних поселенців, а інших брали в неволю. Про цей страх перед поло ном, перед родинною розлукою є в багатьох гаївках того періоду. Донині збереглася ще гаївка з XIII або XIV ст., яка розповідає про татарське поневолення. Викуп дівчини Та ві Львові на риночку, бриніло, Там татари люд списують, сердейко, Там тудиль ми дівчє ходить, бриніло, А все з ним розмовляє, сердейко, Не пишіть ні на папері, бриніло, Напишіть на китайці, сердейко, Бо я роду великого, бриніло, Я батейка багатого, сердейко, Та приїде, викупит ні бриніло, Та приїде, викупит ні сердейко, Ой ю сонце під полуднем, бриніло, Ні батейка не видати, сердейко... Бо я роду великого, бриніло, Я милого, багатого, сердейко, Ой те сонійко не сходить, бриніло Юж приїхав викупив ні, сердейко. (Проф. С. Килимник. Укр. рік у нар. звичаях, ст. 166-167). Ця гаївка не тільки виразно пояснює історичну дію, але також натяком виявляє емоцію про подію з життя, а саме, татари в полон беруть молоду дівчину з багатого дому. В полоні вона боліє, виявляє свою любов до рідних удома. Але в жалю вона виявляє надію, що хтось з них мусить прийти і викупити її від татарів. Ця гаїлочка кінчається на тій ноті, що її надія здійсниться та любов зреалізується. Миленький, який є також багатий, приїжджає, рятує ситуацію, викуповує милу з полону. Важливо згадати, що кожний рядок цієї гаївки кінчиться або словом ’’бриніло” або "сердейко”. Проф. Килимник пояснює, що слово ’’бриніло” характеризує неволю, напад татарів, як також дике панування. Отож у татарськім полоні усе бриніло, всюди був шум, гамір та крик жалю. Саме слово "сердейко” виявляє тугу за домом, за рідними, як та кож сплетену емоцію страху разом з надією волі. Це не єдина гаївка про татарську неволю. Цей період історичної дії витворив ряд гаївок: ’’Викуп хлопця”, "Шум”, ’’Коло млина, коло броду”, "Ізза гори високої” та інші. Кожна показує страх полону, втрати рідних, як також просьбу про кращу долю, надію на неї. Зараз при кінці XVI ст. аж до XVII ст. прийшла польська влада і поневолення. Польща не тільки об межила всі права і волю України, але також порозді- лювала українські землі польському панству та дала жидам владу над ключами від церков. Воротару, воротареньку, та вітвори воротонька. Та вітвори воротонька до самого городонька, А ми пана турецького, а ми пана шляхецького. (Українські народні мелодії, ч. 751, ст. 343) Покірність наших людей не є припадкова, вони були зобов’язані платити датки, щоб жиди відкрили церкви, тоді священики могли відправити чи святу Літургію, виконати таїнства хрещення, шлюбу, чи поховати померлого. Про ці зневаги та знущання за панщини Тарас Шевченко в не одній своїй поезії пе редав читачеві глибокі страждання нашого народу. Гаївка "Зельман” виразно підкреслює те явище, що існувало за панщини. Зміст гаївки цікаво зміню ється, залежно від оказії. А саме, відгук "їде, їде Зельман...” часом був веселий, бо люди, що чекали під порогом своєї замкненої церкви, раділи, коли вже бачили жида Зельмана, який врешті відімкне двері до церкви. Часом чийсь вигук повідомляв, що Зельман їде, що треба податки від господарів зібра ти. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
