Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У передвоєнних роках багато членок СУА передплачували та підтримували фінан сово ’’Жіночу Долю”, яку редаґувала Олена Кисілевська від 1925 р. до 1939 р. У тім часописі з’являлися дописи про діяльність СУА. З вибухом 2-ої світової війни в Гали чині перестали виходити жіночі часописи, що дошкульно відчула наша організація і зразу почала робити заходи для видавання власного пресового органу. Тимчасовою спробою був ’’Вісник СУА” — сторінки, що появлялися в часописі ’’Америка” що два тижні від листопада 1939 р. до лютого 1942 р. На VI Конвенції СУА рішено видавати власний офіціоз. Перше число "Нашого Життя” вийшло в січні 1944 р. у формі газети. У січні 1954 р. ’’Наше Життя” відзначило своє десятиліття. У редакційній статті читаємо: Д е с я т ь л іт т о м у С о ю з У к р а їн о к А м е р и к и зр о б и в своїм чл ен кам р ізд вя н и й д а р у н о к... С к р о м н а г а з е т к а з восьм и с т о р ін о к при л е т іл а на с а м і свят а в х а т у к о ж н о ї ч л ен ки... І н а ш а г а зе т а п р о р о б и л а с в о ю р о б о т у . Х о ч с к р о м н а й н е в и б а г лива, вона с а м е т и м з н а й ш л а д о р о г у до ч и т а чо к. Б о п о м і ж н и м и були н е всі освічені, і б ага т ь о м було її в а ж к о чит ат и. А л е в он и чит али її р а д о й п ол ю б и л и цей свій ж ін о ч и й часопис. П е р е д п л а ч у в а л и його й н е п и с ь м е н н і членки, щ об т іл ь ки п ід д е р ж а т и цей п о ч и н С УА . А ко л и п р и й ш о в час п е р е м ін и т и с я у ж у р н а л , всі зу с т р іл и р а д іс н о й цю обнову... Від появи першого числа "Нашого Життя” минуло 42 роки. Між нами вже небагато піонерок СУА, що розуміли важливість друкованого слова, хоча не всі вміли його читати. Сьогодні членство СУА грамотне, багато має вищу освіту, а сальдо відділів виносить понад 200,000 дол., однак журналові грозить ліквідація. XI Конвенція СУА у 1955 р. схвалила, що кожна членка обов’язана передплачувати "Наше Життя”, а на XII Конвенції у 1959 р. ця вимога увійшла до статуту. Від того часу, кожна Конвенція СУА, кожний Окружний З’їзд, Засідання Головної Управи скріплю вали цю вимогу статуту спеціяльними ухвалами і рекомендаціями, які залишилися побожними бажаннями, бо менше, як половина членок передплачує журнал. В організації заводиться хуторянство — кожний відділ для себе, кожна округа для себе — з власними цілями й потребами, а спільні почини, для яких постала організація, залишені проводові, який не має змоги продовжувати їх без фінансових засобів. Від десятьох років доручуємо відділам, щоб збирали передплату разом з вклад кою. Замість зрозуміння і підтримки чуємо нарікання, торги за кожну передплату, є теж відділи, що мають поважні фонди і навіть не реагують на наші обіжники. У червні 1946 р. з’явився в "Нашім Житті” передрук статті Константини Малицької (із 30-их років) п. з. ’’Про значення української жіночої преси”. Ця відома й загально шанована громадянка, педагог і письменниця вказувала на необхідність преси для зв’язку з власним членством, ширення ідей організації, приєднання нових сил, поглиб лення і скріплення діяльности. Ці завдання сповняє наш журнал від першого числа до сьогодні. Чи свідоме цього наше членство? Чи поспішить на рятунок, чи замкнеться у своїх хуторах і засудить на загладу не лише журнал, але, на дальшу мету, і саму органі зацію, яка занидіє без власної самостійної трибуни, без голосу у громаді. Може з признанням запише майбутній історик сотки імпрез, базарів, харитативних акцій, численні ювілеї відділів і округ СУА з безліччю патріотичних промов та ледве чи зрозуміє, що в часах гноблення і нищення українського слова на рідних землях, україн ська жінка-громадянка дозволила, щоб воно поступово замовкало у вільнім світі. Н а с т о р ін ц і 19 п о д а є м о с п и с о к відділів С УА , я к і м а ю т ь 1 0 0 -в ід с о т к о в у п е р е д п л а т у "Н а ш о г о Ж и т т я ". ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1986
Page load link
Go to Top