Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗГАДАЙМО НАШИХ ВИЗНАЧНИХ ЖІНОК Вже п’ятий ріку місяці березні президент США проголошує тиждень ’’Жінки в історії і пригадує своїм громадянам скільки американських жінок відзначилося своєю працею, знанням, відвагою чи виїмковими здібностями. Багато з них залишилися сьогоднішньому поколінню зовсім невідомими, і саме у березні розшукують ті давно забуті постаті, щоб віддати їм шану та дати їх сьогоднішнім жінкам за приклад. Ідучи за цим гарним звичаєм, слід і нам у цьому місяці пошукати в нашому минуло му таких видатних жінок, та витягнути їх із забуття. А наше минуле багате у світлі жіночі постаті, які вже давно перед світовим рухом ф е мінізму та рівноправности стояли нарівні із чоловіками у боротьбі за українську державу, за українську духовість і за признання нашої самостійности чужинним світом. Це були жінки не лише воїни, що із зброєю в руках боронили свою батьківщину. Це були також ті, які воювали пером. Це були ті, які уміли належно виховати своїх дітей та, як зайшла потре ба, віддати їх для української справи. Це були і є ті, які довгими роками перебували у в’яз ницях, концентраційних таборах, на засланні тільки тому, що були і є українками. їхнє число у нашій історії безконечне й ми маємо кого згадувати. Досить пригадати тільки останні десятиріччя: скільки прізвищ можна відразу нарахувати. Але поруч із тими загально відомими прізвищами можна відшукати також тих менше знаних, які все таки дали свій вклад у нашу історію. Так, ми маємо кого згадувати не лише в одному тижні місяця березня але на протязі цілих дванадцяти місяців року. Тільки ми, теперішні українські вільні жінки, перевантажені родинними й професійними та громадськими обов’язками, не маємо терпеливости поглянути в минуле та пригадати або пізнати тих наших попередниць, що своєю працею, своїм знанням і духовістю виховували нас на кращих громадянок. Забуваємо навіть раніше відомі прізвища тих наших жінок, що творили історію, а вже зовсім не цікавимося тими, яких треба б розшукувати, чи про яких треба б прочитати. Тому добре, що Союз Українок прийняв також відзначування тижня ’’Жінки в історії” і дає своїм членам матеріял для того. Надіємося, що в цьому році не буде ні одного відділу СУА, в якому б не влашто вано вечора для вшанування вибраних жінок з нашої минувшини і що це дасть нагоду глибше пізнати тих, яким ми стільки завдячуємо. Грай, моя пісне!.. Досить невільная думка мовчала, Мов пташка у клітці замкнута од світа, Пісня по волі давно не літала, Приборкана тугою, жалем прибита. Час, моя пісне, у світ погуляти, Росправити крильця, пошарпані горем, Час, моя пісне, по волі буяти, Послухать, як вітер заграв по-над морем. Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая, — Вона не питає, куди вона плине; Линь, моя пісне, як чайка прудкая, — Вона не боїться, що в морі загине. Грай, моя пісне, як вітер цей грає! Шуми, як той шум, що круг човна вирує. Дарма, що відгуку вітер не має, А шум на хвилиночку погляд чарує! Л е с я У к р а їн к а ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1986
Page load link
Go to Top