Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Перед нею виринула проблема чогось нового, нео кресленого, а навіть небезпечного. Усі ці події зали шали незатертий слід на молодій душі Олени. Після програної війни батько й старший брат, який боровся в рядах Української Армії, виїхали до Польщі. Мати з Оленою і молодшим братом залиши лися у Києві без засобів до життя та з тавром ’’жінки петлюрівця”. У голоді й серед злиднів Олена зустрі ла 15-ту весну свого життя, про яку сама пише, що тоді скінчилось її дитинство. І чула я: мої дитячі дні Тікають швидко, як малі ягнята. Злітають вділ, ховаються на дні, А я не хочу бігти й доганяти! Не зважаючи на жорстоку дійсність, щоденного життя та новий комуністичний порядок, Олена мріє про інший світ, світ романтики й краси. Вона мріяла про першу любов, про лицаря, який прийде й визво лить її з цієї поганої дійсности. Дальше існування ’’жінки петлюрівця” у Києві стає неможливим, і у 1923 р. мати втікає з дітьми на Захід, спершу до міста Тарнова, в Польщі, а потім до Чехословаччини, де проф. І. Шовгенів став ректором Української Господарської Академії в Подєбрадах. Олена стала студенткою Педагогічного Інституту у Празі. Тут вона увійшла в зовсім нову епоху, яку можна назвати початком її українства. В Чехословаччині Олена опинилась в осередку Українського еміграційного життя. Прага й Подє- бради стали найбільшим українським осередком тих часів. Крім центру української науки, тут згуртувало ся найбільше діячів недавнього українського мину лого. Під впливами тих людей в Олени пробуджува лися почування до всього, що її тепер оточувало. Вона вперше в своєму 17-літньому житті увійшла в українське свідоме і патріотичне середовище. Зус трічі й приязнь з Наталею Лівицькою-Холодною, Леонідом Мосендзом та свідомими українськими студентами мали великий вплив на формування ук раїнської свідомости Олени. Вона вперше почала говорити по-українському. ЇЇ весела й товариська вдача, а також становище дочки ректора Академії відкрили перед нею широко двері студентського життя. Вона тепер пильно слухає, спостерігає і учить ся та кристалізує свої погляди свідомої українки. В колах українських студентів вона познайоми лася з Михайлом Телігою, родом з Кубані, співаком- бандуристом, студентом лісового відділу Академії. У 1929 р. одружується з Михайлом Телігою і переїж джає жити до Варшави. Там Олена включається ак тивно у життя української громади. У той час оста точно зріс і укріпився її національний світогляд. Вона стає членкою Союзу Українок Емігранток, викладає в українській школі для дітей мішаних подруж при Українському Центральному Комітеті, пише статті до ’’Вісника”, який виходить у Львові під редакцією Дмитра Донцова, читає доповіді, головно для сту дентської молоді, та взагалі стає душею громадсь кого і товариського життя українців у Варшаві. На той час припадає найбільший розквіт її пое тичної та публіцистичної творчости. У її поезії домі нує радість, любов життя, воля зформувати те життя. У поетичну форму вона вбирає багатство почувань її глибокої і вразливої душі, і ця прикмета її поезії най більше цінна. У мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним не чужим законам, І тиснуть в серце вогнену печать І значать все не сірим, а червоним (Лист) Олена залишила нам невелику, але дуже цінну літе ратуру спадщину, яку високо цінили літературні критики. У своїх писаннях на громадські теми Олена гос тро засуджує дрібноміщанство й хуторянство вели кої частини української інтелігенції того часу й за кликає їх до дії та участи в українському змаганні до волі й свободи. Олену хвилюють усі прояви україн ського громадського й політичного життя, і до них вона забирає становище у своїх публіцистичних пи саннях. Чимраз ближчим психологічно стає їй середо вище українського націоналізму і вона поступово включається в його ряди. Зближається кінець 1938 і 1939 років. Події і їхнє трагічне закінчення на весну 1939 року на Карпатській Україні, а передовсім геро їзм молодих людей, що так боролися і згинули — виповнили цілковито серце й думки Олени. 1-го вересня 1939 р. починається Друга світова війна, усі її страхіття переживають обоє Теліги у Варшаві. У грудні переїжджають до Кракова, новий центр українського еміграційного життя. Як колись у Празі й Подєбрадах, так тепер у Кракові зібралися відомі діячі політичного, літературного й мистець кого світу. Особливий вплив на остаточне зформування її політичного світогляду має її приязнь з молодим націоналістичним діячем і визначним поетом Олегом Кандибою-Ольжичем. В цьому періоді Олена стає членом ОУН і виходить на чолі мистецького това риства ’’Зарево”, яке розгортає широку діяльність. В тому часі я мала нагоду бувати гостем у домі подружжя Теліг. При тій нагоді Олена Теліга давала мені перевозити різні матеріяли до друку у Празі, де я студіювала. Як усі інші, я також була очарована цією блискучою висококультурною атмосферою до му. Знайомство з ними уважаю за велику честь, а спомин про це чарівне українське подружжя живе дуже виразно у моїй пам’яті. 22-го червня 1941 року почалася німецько-біль шовицька війна. Дві пекельні сили стали до змагу, а у багатьох поневолених народів збудилися надії на визволення. Українці, а зокрема українські націоналісти спі шили усіма дорогами додому, до Львова, до Вінниці, ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1986 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
