Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Перед нею виринула проблема чогось нового, нео кресленого, а навіть небезпечного. Усі ці події зали шали незатертий слід на молодій душі Олени. Після програної війни батько й старший брат, який боровся в рядах Української Армії, виїхали до Польщі. Мати з Оленою і молодшим братом залиши лися у Києві без засобів до життя та з тавром ’’жінки петлюрівця”. У голоді й серед злиднів Олена зустрі ла 15-ту весну свого життя, про яку сама пише, що тоді скінчилось її дитинство. І чула я: мої дитячі дні Тікають швидко, як малі ягнята. Злітають вділ, ховаються на дні, А я не хочу бігти й доганяти! Не зважаючи на жорстоку дійсність, щоденного життя та новий комуністичний порядок, Олена мріє про інший світ, світ романтики й краси. Вона мріяла про першу любов, про лицаря, який прийде й визво лить її з цієї поганої дійсности. Дальше існування ’’жінки петлюрівця” у Києві стає неможливим, і у 1923 р. мати втікає з дітьми на Захід, спершу до міста Тарнова, в Польщі, а потім до Чехословаччини, де проф. І. Шовгенів став ректором Української Господарської Академії в Подєбрадах. Олена стала студенткою Педагогічного Інституту у Празі. Тут вона увійшла в зовсім нову епоху, яку можна назвати початком її українства. В Чехословаччині Олена опинилась в осередку Українського еміграційного життя. Прага й Подє- бради стали найбільшим українським осередком тих часів. Крім центру української науки, тут згуртувало ся найбільше діячів недавнього українського мину лого. Під впливами тих людей в Олени пробуджува лися почування до всього, що її тепер оточувало. Вона вперше в своєму 17-літньому житті увійшла в українське свідоме і патріотичне середовище. Зус трічі й приязнь з Наталею Лівицькою-Холодною, Леонідом Мосендзом та свідомими українськими студентами мали великий вплив на формування ук раїнської свідомости Олени. Вона вперше почала говорити по-українському. ЇЇ весела й товариська вдача, а також становище дочки ректора Академії відкрили перед нею широко двері студентського життя. Вона тепер пильно слухає, спостерігає і учить ся та кристалізує свої погляди свідомої українки. В колах українських студентів вона познайоми лася з Михайлом Телігою, родом з Кубані, співаком- бандуристом, студентом лісового відділу Академії. У 1929 р. одружується з Михайлом Телігою і переїж джає жити до Варшави. Там Олена включається ак тивно у життя української громади. У той час оста точно зріс і укріпився її національний світогляд. Вона стає членкою Союзу Українок Емігранток, викладає в українській школі для дітей мішаних подруж при Українському Центральному Комітеті, пише статті до ’’Вісника”, який виходить у Львові під редакцією Дмитра Донцова, читає доповіді, головно для сту дентської молоді, та взагалі стає душею громадсь кого і товариського життя українців у Варшаві. На той час припадає найбільший розквіт її пое тичної та публіцистичної творчости. У її поезії домі нує радість, любов життя, воля зформувати те життя. У поетичну форму вона вбирає багатство почувань її глибокої і вразливої душі, і ця прикмета її поезії най більше цінна. У мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним не чужим законам, І тиснуть в серце вогнену печать І значать все не сірим, а червоним (Лист) Олена залишила нам невелику, але дуже цінну літе ратуру спадщину, яку високо цінили літературні критики. У своїх писаннях на громадські теми Олена гос тро засуджує дрібноміщанство й хуторянство вели кої частини української інтелігенції того часу й за кликає їх до дії та участи в українському змаганні до волі й свободи. Олену хвилюють усі прояви україн ського громадського й політичного життя, і до них вона забирає становище у своїх публіцистичних пи саннях. Чимраз ближчим психологічно стає їй середо вище українського націоналізму і вона поступово включається в його ряди. Зближається кінець 1938 і 1939 років. Події і їхнє трагічне закінчення на весну 1939 року на Карпатській Україні, а передовсім геро їзм молодих людей, що так боролися і згинули — виповнили цілковито серце й думки Олени. 1-го вересня 1939 р. починається Друга світова війна, усі її страхіття переживають обоє Теліги у Варшаві. У грудні переїжджають до Кракова, новий центр українського еміграційного життя. Як колись у Празі й Подєбрадах, так тепер у Кракові зібралися відомі діячі політичного, літературного й мистець кого світу. Особливий вплив на остаточне зформування її політичного світогляду має її приязнь з молодим націоналістичним діячем і визначним поетом Олегом Кандибою-Ольжичем. В цьому періоді Олена стає членом ОУН і виходить на чолі мистецького това риства ’’Зарево”, яке розгортає широку діяльність. В тому часі я мала нагоду бувати гостем у домі подружжя Теліг. При тій нагоді Олена Теліга давала мені перевозити різні матеріяли до друку у Празі, де я студіювала. Як усі інші, я також була очарована цією блискучою висококультурною атмосферою до му. Знайомство з ними уважаю за велику честь, а спомин про це чарівне українське подружжя живе дуже виразно у моїй пам’яті. 22-го червня 1941 року почалася німецько-біль шовицька війна. Дві пекельні сили стали до змагу, а у багатьох поневолених народів збудилися надії на визволення. Українці, а зокрема українські націоналісти спі шили усіма дорогами додому, до Львова, до Вінниці, ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1986 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
