Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
У поемі Шевченка ’’Відьма” головна героїня — зведена паном дівчина-покритка Лукія в наслідок великих страждань й туги за своїми дітьми збоже воліла. У поемі "Якби тобі довелося” Шевченко звели чує мужність і сміливість хлопця-кріпака, який всту пився за честь дівчини і, рятуючи дівчину, вбив пана-ґвалтівника. Одночасно тут і великий подвиг дівчини показано: вона відмовляється від осо бистого щастя і з свого весілля пішла в Сибір із в’язнем — ’’месником святим”, який убив пана-ґвал тівника. Глибока вдячність дівчини, за те, що хлопець врятував її в той момент, коли пан нама гався зґвалтувати її, викликала в душі дівчини почуття великого морального обов’язку; випадкова зустріч дівчини з в’язнем, своїм рятівником вирішила її долю: Боже, милий Боже! Між невольниками в путах Той самий єдинчий Її месник безталанний, Несе з України Аж у Сибір ланцюг-пута... А ти будеш тута У розкоші, і не будеш Ні знати, ні чути Його плачу вседневного?... І молода, покинувши весілля і свого молодого, з яким уже повінчалася, раптом зникла: Її ї скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли. Де ж поділась? Де? — Помандрувала За невольником убогим У Сибір... Пішла вона в Сибір, щоб бути з месником на каторзі і тим самим на все життя з'єднати з ним свою долю. Такий героїчний вчинок цієї жінки був виявом її глибокої вдячности за свій рятунок від звірячого панського насильства. Цілком інакше, ніж у попередніх поемах, пока зано образ героїні-матері в поемі "Неофіти”. Ця поема про перших християн, про їх переслідування, про їх тяжкі страждання і муки та про лютого кесаря Нерона має алегоричний характер. В образі Нерона, Шевченко показав російських царів та взагалі дес потів і тиранів.А в образі перших християн — неофі тів, Шевченко показав борців проти тиранії, борців за правду й свободу. Шевченко упевнений був у тому що його поема ’’Неофіти” ... І огнем — сльозою Упаде колись на землю І притчею стане Розпинателям народним Грядущим тиранам. У заспіві до поеми Шевченко звертається до Божої Матері з молитвою: Благословенная в женах Святая, праведная мати Святого сина на землі! Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить. Скорбящих радосте! пошли, Пошли мені святеє слово, Святої правди голос новий! І слово розумом святим І оживи, і просвіти! І розкажу я людям горе, Як тая мати ріки, море Сльози кровавої лила, Так, як і ти. І прийняла В живую душу світ незримий Твойого розп’ятого сина! .. Ти, Матір Бога на землі! Ти сльози матері до краю, До каплі вилила! Ридаю, Молю, ридаючи: пошли Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось Щоб людям серце розтопило, І на Україні понеслось І на Україні святилось Та слово, Божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Після цього заспіву-молитви Шевченко розповідає, як під впливом проповіді святого апостола Петра син багатого римлянина Алкід став християнином. Його покарали смертю на цирковій арені разом із іншими християнами. Ні тюрми, ні смерть не могли перемогти великої ідеї, глибокої віри християн. Мати Алкіда не знає причин ув’язнення свого сина, не знає, що він відійшов від старої поганської віри і став християнином. Мати зрозуміла страшну глибінь свого горя лише тоді, коли її сина убили. Через своє невимовне горе мати Алкіда прийшла до духовного одужання. Вона стала християнкою і активною про повідницею ідей християнства. Труп убитого Алкіда вкинули в річку Тібр: І ти осталася одна На березі. І ти дивилась, Як розстилалися, стелились Круги широкої над ним, Над сином праведним твоїм! Дивилась, поки не осталось Живого сліду на воді ... І тяжко, страшно заридала, І помолилась в перший раз За нас Розп’ятому. І спас Тебе розп’ятий Син Марії. І ти слова його живії В живую душу прийняла. І на торжища, і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. 4 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ—КВІТЕНЬ 1985 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
