Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Людмила Сердюк 6.V.99 — -t13.VII.84 11-ий Відділ СУА в Трентоні, Н. Дж. ділиться сумною вісткою, що дня 13-го липня 1984 p., несподівано відій шла у Вічність наша довголітня і активна Почесна Членка — бл.п. Людмила Антонівна Сердюк: заслу жена жінка — громадянка; артистка у кр а їн с ь ки х театр ів , Л ьвів сь ко го Оперного Театру, Київської Кіно — Студії, ’’Театру у П ’ятницю’; членка ОМУС-у; Союзу Українок Америки; Українського Музею в Нью-Йорку і прихильниця СФ УЖ О . Покійна Людмила народилася 6- го травня 1899 р. в селі Німовичах на Волині, у родині Антона і Мокрини Тарґоні. Молоді літа провела у родин ному селі, де виказала велику любов до театру. Спершу виступала у шкіль них виставках, а пізніше в аматор ських гуртках. Молодою одружилася з п. Фараоновим і в них народився син Богдан. Незабаром тяжка доля стріну ла її — трагічно помер чоловік і вона залишилася з сином, без засобів до життя. В 1924 р. директор театру "Проме- тей” на Волині, запропонував Людми лі працю в театрі. Від того часу працювала в українських мандрівних театрах як: "Емігрант”, "Заграва” під мист. керівництвом В. Блавацького та в театрі ”І. Котляревського”. В 1928 р. зустріла актора, бувшого сотника Виз вольних Змагань Василя Сердюка і з ним одружилася. Працювали обоє в українських театрах на Волині та Га личині. Переживши воєнний час, приїхали в 1949 р. до Америки й оселилися в Трентоні, Н.Дж. Згодом Покійна вклю чилася до громадської праці — вже в 1952 р. з групою ідейних жінок органі зували відділ Союзу Українок Аме рики в Трентоні, Н.Дж., у 1955 р. "Теа тральну Студію Молоді”, а 1963 ро ку включилася до праці "Театру у П’ятницю" у Філядельфії. Покійна Людмила жила не лише театром, була активною у церковному житті, при Українській Православній Церкві св. Юрія Переможця в Ярдвіл, Н .Д ж . В С УА була кіл ькакратно головою відділу, а найдовше, майже ЗО років, культурно-освітньою рефе- ренткою . Відзначалася як людина обов’язку і була взором до насліду вання. Роками вела провід майже на всіх імпрезах, маючи театральний до свід, підготовляла різні сценки і п'єси в яких сама грала ролі. Брала живу участь в організації, їздила майже на всі Конвенції СУА, збори Окружної Управи і т.д. Хоча ця важка праця, а зокрема її поважний вік були пов'язані з невиго дами, вона ніколи не нарікала кажучи нам: "Пані, це ж наш святий обов’язок! ми мусимо спільно працювати, бо хто ж як не ми!" І так нас підбадьорювала! Все з нами раділа успіхами — а жури лася невдачами, і якраз тепер нам її дуже бракує! В день 13-го липня 1984 року перестало битися серце великої па тріотки, акторки, почесної членки-со- юзянки й суспільної діячки. Величаво відбулися похоронні обряди 17-18-го липня 1984 р. На па нахиду прибули друзі — актори, пред ставниця СУА Округи Філядельфія — Наталія Даниленко з прапором СУА, членки 11-го й 19-го Відділів СУА та численна громада міста Трентону. Слідуючого дня в церкві св. Юрія Переможця була відслужена Свята Лі тургія. Після відправ тіло Покійної перевезли до Церкви — Пам’ятника в Баунд-Бруку, де отці відправили па нахиду і всі присутні в останнє по прощалися з Покійною Людмилою. Настала тиша, — тільки дзвони і люди супроводили Покійну в останню доро гу на місце вічного спочинку до родинного гробівця. Остання "Вічная Пам’ять”... остання грудка землі... остання квітка.... А дощ іде без перестанку... Під час тризни прощалися з Покій ною давні приятелі; Н. Фат — від Цер ковного Сестрицтва; п. Заліско — від родини та І. Канонів ділився спогада ми з театру. Закінчила бл.п. Людмила свою земну мандрівку. Залишила в тяжкім смутку сотника Василя, сина д-ра Бог дана з дружиною Олею та ближчу й дальшу родину, якій складаємо най щиріші вислови співчуття та глибокого жалю. Вшановуючи її пам’ять, як нев’яну чий вінок на свіжу могилу — 11-ий Відділ СУА перевів збірку (450.00 дол.) на "Фонд ім. Олени Лотоцької” Прощаємо п. Людмилу на далеку незнану дорогу у Вічність... Спи Дорога Подруго — Союзянко, а ми всі збережемо світлу пам’ять про Тебе на завжди! Богданна Осадца Ділимося з членством СУА сум ною вісткою, що 16-го листопада 1984 р. померла в наслідок нещасливого випадку наша довголітня заслужена членка Любов Княгинецька, дружина пок. Ярослава Княгинецького, свідома українська громадянка, зразкова па рафіянка. Відзначалася глибокою вірою й завжди була готова всі свої сили і час присвятити потребам церкви й грома ди. Була надзвичайно обов'язковою й активною членкою нашого відділу, а крім того багатьох інших організацій. Від часу повстання в нашій громаді Патріярхального Товариства була йо го головою. Покійна дорожила всіми громадськими надбаннями україн ської спільноти та підтримувала їх мо рально й матеріяльно. Наділена доброю, милою вдачею завжди була рада нести допомогу своїм ближнім, особливо потребую чим в Україні й на поселеннях нашим людям. Понад усе — була ідеальною ма тір’ю для своїх дітей — доньки і чоти рьох синів, улюбленою бабусею для своїх унуків. Вона жила їх життям, ра діла й турбувалася, страждала разом з ними. Ми безмежно вдячні Покійній — нашій дорогій Любці — за її щиру спів працю в нашому відділі, за видатну допомогу в стипендійній акції для української молоді в Бразілії, за по стійну готовість приложити свій труд до доброго, корисного діла. Ми певні, що пам’ять про її шляхетність, доброту й скромність залишаться завжди між нами. _ _ Ярослава Томич НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ—КВІТЕНЬ 1985 39
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
