Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Людмила Сердюк 6.V.99 — -t13.VII.84 11-ий Відділ СУА в Трентоні, Н. Дж. ділиться сумною вісткою, що дня 13-го липня 1984 p., несподівано відій шла у Вічність наша довголітня і активна Почесна Членка — бл.п. Людмила Антонівна Сердюк: заслу жена жінка — громадянка; артистка у кр а їн с ь ки х театр ів , Л ьвів сь ко го Оперного Театру, Київської Кіно — Студії, ’’Театру у П ’ятницю’; членка ОМУС-у; Союзу Українок Америки; Українського Музею в Нью-Йорку і прихильниця СФ УЖ О . Покійна Людмила народилася 6- го травня 1899 р. в селі Німовичах на Волині, у родині Антона і Мокрини Тарґоні. Молоді літа провела у родин ному селі, де виказала велику любов до театру. Спершу виступала у шкіль них виставках, а пізніше в аматор ських гуртках. Молодою одружилася з п. Фараоновим і в них народився син Богдан. Незабаром тяжка доля стріну ла її — трагічно помер чоловік і вона залишилася з сином, без засобів до життя. В 1924 р. директор театру "Проме- тей” на Волині, запропонував Людми лі працю в театрі. Від того часу працювала в українських мандрівних театрах як: "Емігрант”, "Заграва” під мист. керівництвом В. Блавацького та в театрі ”І. Котляревського”. В 1928 р. зустріла актора, бувшого сотника Виз вольних Змагань Василя Сердюка і з ним одружилася. Працювали обоє в українських театрах на Волині та Га личині. Переживши воєнний час, приїхали в 1949 р. до Америки й оселилися в Трентоні, Н.Дж. Згодом Покійна вклю чилася до громадської праці — вже в 1952 р. з групою ідейних жінок органі зували відділ Союзу Українок Аме рики в Трентоні, Н.Дж., у 1955 р. "Теа тральну Студію Молоді”, а 1963 ро ку включилася до праці "Театру у П’ятницю" у Філядельфії. Покійна Людмила жила не лише театром, була активною у церковному житті, при Українській Православній Церкві св. Юрія Переможця в Ярдвіл, Н .Д ж . В С УА була кіл ькакратно головою відділу, а найдовше, майже ЗО років, культурно-освітньою рефе- ренткою . Відзначалася як людина обов’язку і була взором до насліду вання. Роками вела провід майже на всіх імпрезах, маючи театральний до свід, підготовляла різні сценки і п'єси в яких сама грала ролі. Брала живу участь в організації, їздила майже на всі Конвенції СУА, збори Окружної Управи і т.д. Хоча ця важка праця, а зокрема її поважний вік були пов'язані з невиго дами, вона ніколи не нарікала кажучи нам: "Пані, це ж наш святий обов’язок! ми мусимо спільно працювати, бо хто ж як не ми!" І так нас підбадьорювала! Все з нами раділа успіхами — а жури лася невдачами, і якраз тепер нам її дуже бракує! В день 13-го липня 1984 року перестало битися серце великої па тріотки, акторки, почесної членки-со- юзянки й суспільної діячки. Величаво відбулися похоронні обряди 17-18-го липня 1984 р. На па нахиду прибули друзі — актори, пред ставниця СУА Округи Філядельфія — Наталія Даниленко з прапором СУА, членки 11-го й 19-го Відділів СУА та численна громада міста Трентону. Слідуючого дня в церкві св. Юрія Переможця була відслужена Свята Лі тургія. Після відправ тіло Покійної перевезли до Церкви — Пам’ятника в Баунд-Бруку, де отці відправили па нахиду і всі присутні в останнє по прощалися з Покійною Людмилою. Настала тиша, — тільки дзвони і люди супроводили Покійну в останню доро гу на місце вічного спочинку до родинного гробівця. Остання "Вічная Пам’ять”... остання грудка землі... остання квітка.... А дощ іде без перестанку... Під час тризни прощалися з Покій ною давні приятелі; Н. Фат — від Цер ковного Сестрицтва; п. Заліско — від родини та І. Канонів ділився спогада ми з театру. Закінчила бл.п. Людмила свою земну мандрівку. Залишила в тяжкім смутку сотника Василя, сина д-ра Бог дана з дружиною Олею та ближчу й дальшу родину, якій складаємо най щиріші вислови співчуття та глибокого жалю. Вшановуючи її пам’ять, як нев’яну чий вінок на свіжу могилу — 11-ий Відділ СУА перевів збірку (450.00 дол.) на "Фонд ім. Олени Лотоцької” Прощаємо п. Людмилу на далеку незнану дорогу у Вічність... Спи Дорога Подруго — Союзянко, а ми всі збережемо світлу пам’ять про Тебе на завжди! Богданна Осадца Ділимося з членством СУА сум ною вісткою, що 16-го листопада 1984 р. померла в наслідок нещасливого випадку наша довголітня заслужена членка Любов Княгинецька, дружина пок. Ярослава Княгинецького, свідома українська громадянка, зразкова па рафіянка. Відзначалася глибокою вірою й завжди була готова всі свої сили і час присвятити потребам церкви й грома ди. Була надзвичайно обов'язковою й активною членкою нашого відділу, а крім того багатьох інших організацій. Від часу повстання в нашій громаді Патріярхального Товариства була йо го головою. Покійна дорожила всіми громадськими надбаннями україн ської спільноти та підтримувала їх мо рально й матеріяльно. Наділена доброю, милою вдачею завжди була рада нести допомогу своїм ближнім, особливо потребую чим в Україні й на поселеннях нашим людям. Понад усе — була ідеальною ма тір’ю для своїх дітей — доньки і чоти рьох синів, улюбленою бабусею для своїх унуків. Вона жила їх життям, ра діла й турбувалася, страждала разом з ними. Ми безмежно вдячні Покійній — нашій дорогій Любці — за її щиру спів працю в нашому відділі, за видатну допомогу в стипендійній акції для української молоді в Бразілії, за по стійну готовість приложити свій труд до доброго, корисного діла. Ми певні, що пам’ять про її шляхетність, доброту й скромність залишаться завжди між нами. _ _ Ярослава Томич НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ—КВІТЕНЬ 1985 39
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
