Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Галина Дармограй 1922 — -f11.il.85 Опечалена Родино, сумом і глибо ким жалем оповиті членки 1-го Відді лу СУА, в жалобі зібрані друзі й знайо мі. Мені припав не легкий обов’язок, попрощати так дуже несподівано на шу дорогу подругу св.п. Галю Дармо грай. Так дуже несподівано, бо ще три дні тому в неділю, ми всі, разом про водили весело час, на товариській зу стрічі, яку влаштували відділи СУА на шої Округи. А в понеділок рано блис кавкою рознеслась страшна й сумна вістка, яка потрясла цілою громадою Нью-Йорку, а саме, що Галя заснула вічним сном. Для родини це болюча втрата. Так само для нас членок 1-го Відділу не- заступима, дорога подруга. Легку смерть дає Господь людям правед ним. Галя, заслужила собі, на легку смерть своїм праведним життям. Покійну Галю запізнала, я коли вона, ще дуже молодою, не зважаючи на родинні обов’язки, з малими, ще то ді дітьми, вступила до 1-го Відділу СУА. Вступила вона тому, що була сві дома українка. Знала, що окрім родин них обов’язків, треба знайти час, бо її також потребує поневолена Батьків щина, яку вона дуже любила. У відділі Галя ревно працювала до останної хвилини свого трудолюбимо- го життя. Займала вона різні пости в управі відділу, але найдовше викону вала обов’язки організаційної рефе рентки. Ще три дні тому, а це останної неділі, говорила зі мною, що вислала картки хворим членкам нашого відді лу. Посмертні згадки Будучи за званням медичною се строю вона була мила, учинна, згідли ва, працьовита, всім помагала й всіх жалувала. Такою, ми, членки, 1-го Від ділу СУА знали Галю, і такою вона, за лишиться у нашій пам’яті на завжди. Покійна була в управі відділу при близно 20 років. Вона ніколи не про п устил а о д н о го зас ід а н н я , була обов’язкова, надзвичайно жертвенна на всі цілі. На Річних Зборах відділу рік тому, нагороджено Галю за її віддану працю для розбудови організації Почесною Грамотою з титулом "Почесної Членки 1-го Відділу СУА”. Перший Відділ стратив, незаступиму членку в особі Галі. З відходом Галі, несе велику втра ту її улюблена родина, муж Петро, син з родиною, і доня з родиною. Вони втратили подругу життя, добру й віддану матусю й не заступиму бабу ню. Ще три дні тому в неділю св.п. Га ля показувала нам знімки внуків, яки ми так тішилась. Прощаю Тебе Галю, наша дорога, і не віджалувана подруго в дорогу віч ного життя. Прощаю Тебе від всіх нас горем оповитих членок, яких Ти так несподівано залишила, які так дуже любили Тебе. Нехай прибрана земля буде Тобі легкою. Родині покійної Галі складаю наші глибокі співчуття. Леся Ґой, голова 1-го Відділу У холодний зимовий день, 16-го січня 1985 p., родина, приятелі й зна йомі, відпровадили на вічний спочи нок бл.п. Ірену Гошовську, членку 64- го Відділу СУА в Нью-Йорку. Покійна народилася в Західній Україні у священичій родині Припле- сів. Закінчивши середню школу учите лювала в Галичині до 1939 року. З ви бухом війни виїхала на захід, та разом з тисячами українських біженців поки нула назавжди свою батьківщину. З того часу почалося тяжке скиталь- ське життя в таборах ”Ді Пі" в Німеч чині. На переломі 50-их років, як на став великий ісход переселенців до заморських країн, покійна виїхала до Америки, щоб тут почати нове життя. В Нью-Йорку, в зовсім іншому світі так відмінному від європейської культури й ментальности, не знаючи англійської мови, не могла навіть мрі яти про те, щоб влаштуватися на робо ту в своїй професії. Треба було взяти ся за працю яка була доступна, щоб заробити на прожиток. Довгі роки доводилось їй працювати при шитті аж поки не відважилася відкрити свою власну крамницю, всім нам зна ну фірму ”ЕКО” яку провадила аж до відходу на емеритуру. Крамниця пані Ірени стала українським товариським місцем зустрічей де радо заходили люди щоб побачити своїх знайомих, перекинутися з ними кількома сло вами, поділитися своїми враженнями. Хоч п р о в а д ж е н н я в л а с н о го підприємства вимагало від покійної багато зусилля, але вона знаходила час для праці в Літературно-Мистець кому Клюбі, та в рядах СУА в 64-му Відділі в якому була членом управи, займаючи пост скарбнички. Ненадійна смерть перечеркнула усі пляни та не дозволила їй зустріти ся із сестрою Надею, на якої приїзд так нетерпеливо ждала. Боже Прови діння, у своїх незбагнутих для нас не зрозумілих потягненнях, рішило закін чити земну мандрівку пані Ірени, від кривши їй двері вічности у свої небес ні хороми. Марія Даниш Д іл и м о ся сум ною в істко ю з членством СУА, що відійшла у Віч ність на 90-му році життя членка 5-го Відділу СУА в Дітройті, бл.п. Анна До- рош уроджена Дікало. Покійна наро дилася в селі Дібище, повіт Бережани на Україні. До Америки приїхала 1909 року й замешкала у Філядельфії, а згодом перенеслася з мужем до Ді тройту. Покійна Анна мала погідну вдачу, була працьовита та щедра на україн ські громадські цілі. Залишила в глибокому смутку брата Кіндрата з родиною на Україні та прибраного сина Василя і четверо внуків. Нехай американська земля бу де їй легкою, а пам’ять про Покійну нехай лишиться між нами. Управа й членки 5-го Відділу СУА, Дітройт, Міч. 38 "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ—КВІТЕНЬ 1985 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
