Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
сливою м а тір ’ю. І навпаки, дитина, що виростає в ’’соняшній” родинній атмосфері, де панують взаємна любов, пошана і толе рантність між подругами, виро статиме з більшим довір’ям і пози тивною настановою до життя. Окремі студії досліджували наслідки відсутности батька на поведінку матері. Вона мусіла тоді сама дбати за економічну ба зу для родини, мусіла працювати поза домом і тому менше уваги присвячувала дитині та виявляла менше терпеливости для неї. Вона б іл ь ш е з в е р т а л а у в а гу на вдержання дисципліни силою свого авторитету й мала менше часу на вияви ніжних почуттів до дитини. Свідомість важливої ролі батька витворюється вже в ран ньому віці дитини, коли вона спо стерігає, як її мати та інші члени родини (брати і сестри) про нього говорять, його люблять і ша нують. Коли дочка бачить, як її мати любить і шанує свого чолові ка, в неї витворюється таке саме почуття до свого батька. Пізніше в житті вона зможе легше перене сти ці почуття на свого чоловіка. Обсервація поведінки дітей і студії виявляють, що дитина вже в першому році життя прив’язується до свого батька. Це правда, коли вона голодна вона шукає матері, але, якщо мова про гри, вона час то воліє бавитися з батьком. Мо же причиною того є інший підхід матері й батька до гри з дітьми. Матері, бажаючи захистити дити ну перед небезпеками, здержують її від надто активного і дещо р и зи ко в н о го д о с л ід ж у в а н н я оточення. Батько навпаки стиму лює цікавість дітей, заохочує їх до більшої фізичної активности. він менше журиться чи дитина стомлена, чи її одяг занечищений, чи їй грозить якась небезпека. То му діти воліють бавитися з бать ками, бо це дає їм нагоду для ін- тенсивніших переживань. Д и т и н а , що м ає д о б р і взаємини з батьком, виявляє біль ше зацікавлення в пізнаванні ото чення, ніж дитина, що виростає без батька; вона легше нав’язує взаємини з іншими особами, вияв ляє більше довір’я й певности се бе. Талкот Парсонс відомий аме риканський соціолог, вважає, що роля матері є експресивна, тобто вона скерована на задоволення чуттєвих потреб членів родини, на витворювання в дитині почуття ро динної спільноти, спаяности і приємности з життя в гурті роди ни. Роля батька є інструменталь на. Він репрезентує світ поза ро диною, світ праці, суспільного по рядку, суспільних норм і вимог. Тому він заохочує дитину здобу вати знання, розвивати вмілості для виконання завдань, вчить її самодисципліни й обов’язковости. Коли взаємини дітей з бать ком близькі й сердешні в дітей по стає бажання пізнати ближче світ, в якому живе батько й ввійти в н ь о го . Б а ть к о є го л о в н и м посередником, через якого вар т о с т і й н о р м и с у с п іл ь с т в а передаються дітям. Вони їх прий мають як частину свого думання й своєї особистости. Б ать ко д о п о м а га є д ітя м визначувати свої ролі згідно своєї статі: хлопці приймають чоловічу ролю і форму поведінки, дівчата — жіночу так, як їх визначує суспільність в даний час. Він очікує іншої поведінки від сина й іншої від дочки. Задовольняючи їх специфічні потреби та зацікав лення, своїми похвалами він ске ровує їх розвиток, визначений частинно біологією й частинно культурою суспільности. Чимало є психологів, які не визнають психоаналітичної теорії розвитку дитини, а підкреслюють величезну ролю ідентифікації, тобто несвідомого наслідування поведінки інших осіб в розвитку дитини. Психоаналісти вважають, що син ідентифікується з батьком зі страху перед карою за його ’’любов” до матері й ворожість до батька. Дочка ідентифікується з ролею матері. Інші психологи ду мають, що не ворожість і страх, але приязні взаємини з батьком чи матір'ю допомагають ідентифі кації. Батько служить синові як приклад ("модель”) чоловічої по ведінки, так як мати є прикладом жіночої поведінки для дочки. Чи мало студій доводять, що активна участь батька в піклуванні немов лям разом з матір’ю, особливо до помагають виникненню таких по зитивних взаємин між сином чи дочкою і батьком. Такі взаємини, як було згадано, це передумова для ідентифікації сина з батьком. Рівночасно такі взаємини вироб ляють у дітей почуття альтруїзму та великодушности. Юнак осягає вищий рівень зрілости, набуває сенсу відпові дальности й розвиває певні про відницькі здібності тоді, коли бать ко не тільки піклується ним, але та кож встановлює йому рівень пове дінки, рівночасно дозволяючи й респектуючи його самостійну дум ку, його власні постанови й бажан ня бути індивідуальністю. Важли вим є, щоб батьки старалися дис циплінувати дітей на підставі лю- бови, а не страху. Коли син ба чить, що батько лише карає, кри тикує, ледви чи він бачитиме в ньому приклад поведінки для себе. В нього з’являється негативна ідентифікація, тобто він пово диться якраз протилежно до по ведінки батька. Дослідження дітей, що виро стали без батьків вказують, що хлопці виявляють менше певости щодо своєї ролі. Вони a6Q дуже не сміливі, пасивні, або шляхом над- компенсати стаю ть надмірно агресивні. В дівчат відсутність батька під час їх розвитку по р о д ж у є п ев н і п с и х о л о г іч н і труднощі в їх взаєминах з чолові ками. Відсутність батька в ран ньому дитинстві має більш нега тивний вплив, ніж коли батька не ма в пізніших роках життя. Оче видно, якщо є старший брат, що може відогравати ролю прикладу (моделю) негативний наслідок відсутности батька менш поміт ний. Відсутність батька це одна з причин, чому діти стають право порушниками. Хлопці, що виро стають без батька, часто є більш НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ—КВІТЕНЬ 1985 15
Page load link
Go to Top