Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Донедавна в психологічній і виховній літературі не доцінюва- но значення батька для розвитку дитини. Так само в деяких колах громадянства панував погляд, що завдання виховувати дітей нале жить матері, а батько має тільки дбати за матеріяльне забезпечен ня родини. Факт, що в перших ро ках життя дитини мати годує й піклується нею, а батько прово дить більшу частину дня поза до мом сприяв поширенню погляду, що роля матері єдино вирішальна у вихованні дітей. За підрахунком одного соціо лога на 15 книжок темою яких бу ли взаємини між матір’ю й дити ною, і які щорічно появлялися на американському книжковому рин ку, тільки одна була присвячена ролі батька. Психоаналітична теорія, яка цілковито домінувала в психіятрії, психології, соціології, педагогіці й навіть літературній критиці в Аме риці від 1920 років до кінця 50-их допомогла тому, що про батька ’’забуто”. Психоаналітична теорія, яка зродилася з обсервації й тера пії осіб, обтяжених різними фор мами психопатології, зосередила усю увагу на психічному здо ров’ї людини, яке залежне у вели кій мірі від емоційних переживань в ранньому дитинстві (тобто в перших п’ятьох роках життя), зо крема у взаєминахз матір’ю. Мати обтяжена якимись психологіч ними проблемами, чи це буде де пресія, чи надмірна лякливість, нервовість, чи якісь обсесії по роджує в дітей такі чи інші п р о б л ем и . Н а п р и к л а д , мати алькоголічка має більше шкідли вий вплив на розвиток дитини, як батько алькоголік. Згідно з психо аналітичною теорією батько по чинає відогравати більшу ролю в емоційному розвитку дитини від третього до п’ятого року життя, коли син ’’залюблюється” в матір, хоче її для себе, ревнує до батька, бажає його усунення, що приво дить до страху за інтегральність свого організму; як теж почуття вини. Це так званий комплекс Еді- па. Дочка ’’залюблюється” в бать- Д-Р БОГДАН ЦИМБАЛІСТИЙ ЗНАЧЕННЯ БАТЬКА в психологічному розвитку дитини ка, ревнує його до матері — це комплекс Електри. Від розв’язан ня цієї суперечної ситуації чи ро динної драми залежатиме у вели кій мірі психічне здоров’я, невро зи чи інші психічні деформації. Успішна розв’язка цієї драми по лягає в тому, що біля 5-го року життя син резиґнує зі свого ба жання мати свою матір виключно для себе, перестає бути ворожим до батька, тобто перестає вважа ти його суперником і починає з ним ідентифікуватися. Дочка теж резиґнує зі свого бажання мати батька тільки для себе, згоджу ється, щоб він був для неї й матері й починає ідентифікувати себе з матір’ю. Розв’язка цієї родинної драми не завжди проходить глад ко, без більших емоційних потря- сень, які опісля мають вплив на психічне здоров’я дитини. В останніх двох десятиріччях пчихоаналіза перестала бути в Америці панівною теорією психіч ного розвитку й динаміки психіч ного життя і чи не єдиним мето дом психотерапії. Появилися нові теорії як теж нові засоби ’’лікува ти” психічні (емоційні) проблеми людей. В зв’язку з цим наступила певна переоцінка ролі батька у розвитку дитини. На цю тему останніми часами появилося без ліч студій в яких виявлено пози тивну й важливу ролю батька.(Де які студії й огляди літератури на цю тему зібрано в публікаціях по даних в бібліографії при кінці статті). Треба однак відмітити, що ви сліди різних студій часто один одному суперечать. Річ у тому, що саму проблему впливу поведінки батьків на розвиток дитини, дуже важко досліджувати. Мало є студій обґрунтованих на прямій обсер вації взаємин між батьками й діть ми. Більшість студій вживають ан кет, інтерв’ю та статистичних співвідношень (кореляцій). Що дві психологічні величини як напр. поведінка батька й дитини є рів нобіжні, не мусить означати, що вони є в якомусь причиновому с т о с у н к у , т о б т о що о д н а породжує другу. Слід також відмітити, що сту дії людської поведінки, обґрун товані на статистичних співвідно шеннях, виявляють тільки за гальні тенденції, які не можна автоматично застосовувати до кожного індивідуального випад ку. Очевидно, що батько має мен ше нагоди для прямого піклування немовлятком. Але хоч він про водить більшу частину дня поза домом, його роля та вплив на роз виток дитини не менше важливі. Якщо батько допомагає жінці по чуватися певнішою себе, усуває клопоти, журби й сумніви, він до помагає їй краще виконувати ролю матері. Це так би мовити не прямий внесок батька до вихову вання дитини. Жінка, що є неща слива в подружжі, є також неща 14 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ— КВІТЕНЬ 1985 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
